Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Люсі Українці про плани захоплення Парижів

(Рецензія на твір: Могутні купки, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Я зрозуміла. Критик - то плід Ваших мрій.
Відсутність критики як процесу в Україні очевидна. Це підтверджують і Ніла Зборовська, і Оксана Забужко, і навіть Микола Жулинський. Чому ж тоді вчать на філфаку? Де результати? А може у нас на Гаку вже працює пара десятків професійних за освітою критиків, тільки їх не видно, так само, як і в Україні вцілому?
Що ж до Вашої версії щодо різниці між критикою і рецензією, була нею дуже втішена. Більша поінформованість, це як? Наскільки більша? На 12 відстоків?
Давайте визначатися.
До речі, особисто я Париж захоплювати не планую.

Люся Українка (?)

Все правильно, Париж захоплювати збирався Василь Іванович у відповідному анекдоті. Ну в тому, де вони з Пєтькою перепливали Урал, і Пєтька умовляв Василя Івановича викинути валізу, бо вона тягнет їх на дно. А Василь Іванович відповідав: «Не можу, Пєтько, в мне там план захоплення Парижа».

Коли легендарні герої анекдотів Урал все ж таки перепливали і Пєтька просив Василя Івановича показати план, Василь Іванович діставав з валізи картоплю і казав: «Значить так, Пєтько, ось тут ми, там вони...»

Отож, «план захоплення Парижа» існує в будь-якого сайту, хай навіть «на картоплі». Власник сайту все ж на щось розраховує. На якусь відвідуваність, на якусь активність аудиторії, на якісь процеси і на якусь користь від того сайту. Саме це я і мав на увазі, коли казав, що батьки-засновники ГАКу мали «план захоплення Парижа», до того ж досить гарно продуманий та стрункий. Що на це вказує?

1. Гарний слоган. Від рукопису до книжки.
Одразу вказує на те, що батьки-засновники не збиралися обмежуватися мережевим вовтузенням і одразу планували на виході якийсь продукт. В даному випадку - альманах.

2. Задекларована наявність на сайті принаймні двох зацікавлених сторін.
В даному випадку видавців та авторів. Це найбільш критична складова будь-якої спільноти. Якщо наявна лише одна сторона якогось процесу, це як правило безперспективно, хоча певний час може бути цікавим, але зазвичай перетворюється на взаємні наїзди, кпини, інтриги без позитивних результатів. «Іншою стороною» літературних сайтів довгий час вважали читача, але досвід показує, що читач в Мережі – істота міфічна. Вірніше він є, але шукає вже розкручені імена авторів, відомі книжки, твори зі шкільної програми тощо – і мешкає зовсім в інших місцях Мережі, наприклад, на електронних бібліотеках. Отож +1, що взаємодія з міфічними істотами не покладена в основу розрахунків.

<.b>3. Рекомендувалка, а не голосувалка.
Так, мені цей момент теж сподобався. Бо зазвичай намагаються виставляти оцінки творам за якоюсь шкалою, наприклад від -2 до +2. А тут лише «рекомендувати» або промовчати. Це налаштовує на позитив.

4. Обов’язковість рецензій, як умова перебування творів на сайті.
Це теж вказує на певний рівень опрацювання проблеми і все ж таки на існування того міфічного плану захоплення Парижа.

5. Наявність на сайті статей з теорії літератури.
Не знаю, як на кого, а на мене присутність Йогансена справила певне враження.

Ну і ще такі красиві дрібнички, як розгалужений жанровий поділ, а не лише проза-поезія, як у всіх, і ще деякі, на яких я докладно не зупинятимуся, але які теж дозволяли сподіватися що «люди з ГАКу будуть» навіть на момент старту проекту, коли лічильник ще не показував і сотні хостів на добу. (До речі, практика показує, що всього лише 300 хостів створює на літературному сайті просто таки бурління життя і пристрастей).

Ну, це всього лише відтворення динозаврика за кутнім зубом. Мені цікаво, наскільки те, що я відтворив, відповідає дійсності, але більше для історії. Бо я знаю, що сайти цікаві не відповідністю планам, а тими несподіванками, які вони приносять, коли плани починають втілюватися.

Впевнений, що несподіванки були. Наприклад – притча во язицех – мала кількість рецензій, з якою усі зараз героїчно воюють, якщо мають час і натхнення. Ну, по-перше, до цього призводить те, що ніхто отих двох рецензій на місяць насправді не підраховує. А по друге – системний пробій. Вам не здається певним дисбалансом одночасне існування таких цікавих пунктів правил:

- написати не менше двох рецензій Бна місяць
- не розміщувати більше двох творів на добу

Зрозуміло, що математикою на момент старту не преймалися, бо було невідомо, як воно піде, другий пункт з’явився вже значно пізніше. Але на певний дисбаланс це дійсно вказує. І вирівнювати його можна або титанічніми зусиллями М.Гоголя й невідомого поета Рабіновіча, що ми зараз і спостерігаємо, або починати формувати на сайті третю спільноту (в додачу до вже сформованих спільнот поетів та прозаїків). А саме – критиків. З оцінюванням рівня рецензій, рейтингами критичних статей і т.д. – з усіма програмними «наворотами», які існують до послуг перших двох. І т.д.

Можна бідкатися на відсутність в Україні критиків, а можна рекрутувати на сайт певну аудиторію, наприклад – студентів червоного універу, Могилянки та Драгоманова. І не хай пишуть не про нашу «герметичну тусовку», а про літературу взагалі. Вони все рівно про неї пишуть курсові й дипломні, спеціальність в них така. Обв’язковість рецензування тутешніх авторів має на них розповсюджуватися так само, як на інших. Можливо, такий хід позначився б і на загальному рівневі рецензій.

Власне, це я і мав на увазі.

Ще на один «системний пробій» я намагався вказати в рецензії «Проблема неформату». Але то вже з іншої опери, хоча бізнес-схеми ГАКу, якою вона видалась саме мені, воно теж стосується, НМСД. Але все це - динозавр за кутнім зубом.

Дякую за увагу,
Антон Санченко

ЗІ. А мрію я вже давно лише про речі, які від нас геть не залежать. Наприклад, про дощ в конкретному селі над конкретним городиком на цьому тижні.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041460037231445 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати