Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51018
Рецензій: 95762

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Якби

(Рецензія на твір: Втеча (Свинство), автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© , 10-05-2007
Якби останнім часом на Гаку не з’явилися «Мед з дікалоном», «Досвітні вогні» чи «Ґандзя», я б напевне зараз розсипався у винятково схвальних дифірамбах. Аякже! Текст оповідання чудовий – слова складено до купи міцно й гарно. Читається плинно й динамічно. З гумором! Знову ж таки - тематично це скарб! Адже містить у собі таке важливе й цінне змалювання тієї сторінки нашої історії, яку роками замовчували й ще дотепер у художній літературі можна знайти майже … нічого!

Попередні рецензенти доволі добре перерахували позитивні якості цього твору, так само як і недоліки. От на останніх я волів би зосередитися цього разу.

Чому я на початку згадав попередні твори Юрія Камаєва? Бо там було майстерно й неочікувано закручено сюжет, прокладено стежку від минувшини до сьогодення, вкладено вкладання у вкладання тощо – тобто повний набір стандартних фішок Камаєва, за що я так люблю читати його прозу.

«Свинство» – це відпочинок автора, коли він дозволив собі трохи розслабитися, не обтяжуватися ускладненими літературно-шаховими ходами й відв’язатися на воріженьках майже по повній програмі. Помітив я це неозброєним оком, бо чітко усвідомлюю, що й сам часто-густо потрапляю в цю пастку, коли ой як кортить замочити всіх ворогів і прославити наших героїв, показати їх блискучими і переможними, білими й пухнастими…

Такий підхід до розкриття теми чудово пасує плакатному мистецтву, маршовим пісням, мітинговим гаслам… Але від вишуканої прози Юрія Камаєва я вже навчився очікувати більш несподіваного, закрученішого, неоднозначного, багаторівневого…

Моїм єдиним практичним зауваженням є те, що текст газетної цитати варто було б подавати мовою оригінала, а не її творчим переосмисленням. Утім, аби не надуживати в творі иншомовністю, нмсд, можна було б процитувати (з усіма необхідними «ятямі») лишень початок першого речення – а далі вже зануритися в розмірковування з цього приводу самого Павла Аристарховича.

І ще одне. Я відчуваю, що чимало цитат і міркувань Павла Аристарховича пов’язані з сьогоденням, але якийсь більш виразний сигнал про це був би, нмсд, дуже доречним.

Насамкінець, твір сам по собі є насправді дуже гарним і я переконаний, що його залюбки друкуватимуть у журналах!

Утім, від цього автора я звик очікувати більшого.
Юрію, будь ласка продовжуй дивувати своїх читачів!
Пиши багато і цікаво!

Щиро,
Олесь Б :)
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.6088531017303 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …