Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Початок багато обіцяв.

(Рецензія на твір: ОСТАННІЙ ДЕНЬ Частина 2. , автор: Юрій Кирик)

Було передчуття трагедії, але не чорної, а, як не дивно, світлої. А далі... Ну, не поціновувачка я містично-церковних історій про чуда. Є контингент любителів непоясненних об"явлень Матері Божої чи й Бога, але мені дива виглядають іноді невивченими науковими фактами, часом - збігами чи Його жартами. :-) Все ж для мене Бог - це більше пізнання, мистецтво, прояви доброти, гумору, мудрості й сили духа, ніж спецефекти, котрі повинні засвідчити Його присутність. Навіщо вселенському духові зовнішнє? Щоб переконати? Йому переконувати нас у власному існуванні? Гм, навіщо мені переконувати дітей в тому, що я є? Та і який зміст у такій вірі, котра потребує підтверджень? Не є твоїм внутрішнім знанням, що Він у тобі, з тобою, а зовнішніх проявів? Словом, далі нагадало церковні брошурки про дива, котрі ходять поміж паствою, яка щодень відвідує храм (названий домом Бога, хоча цією будівлею є ж людина), та не бачить: говорити з Татом можна, якщо подивишся у себе. Якщо ж Він тільки десь там, у церкві, на небі, в проявах чуд, то яка ж то вбогість... Але то лише моє відчуття, можливо, помилкове. Зрештою, кожному - своє.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041697978973389 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати