Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рецензія на замовлення: негативна.

(Рецензія на твір: ОСТАННІЙ ДЕНЬ, автор: Юрій Кирик)

Пане Юрію! Скажу чесно, що своїм замовленням негативної рецензії Ви поставили мене в скрутне становище. З одного боку, Ваша новела мені сподобалася, а з іншого стоїть репутація фірми "РЕ-ЦА-ЦА". Ставлячи інтереси фірми вище особистих уподобань, виконую Ваше замовлення, але, повірте, згнітивши своє читацьке серце. Отож, слухайте.

В цілому досить пристойно написана новела "Останній день" має кілька суттєвих недоліків, які нізащо не дадуть їй пробитися на вершини нашого літпроцесу. Почнемо по порядку.
Недолік перший. Новелі не вистачає динаміки. Про що ми дізнаємося з такого розлогого тексту? Про те, що бомж Кузьо лежить на сонці і мучиться. Крім собачки, яка, хоч і банально виглядає, але хоч якось урізноманітнила текст, маємо лише крихти неясних спогадів героя, а в решті - одне і теж перекочується з абзаца в абзац: ой, Боже, як мені буде завтра погано! Тому читати такий текст, попри непогану мову, доволі нудно.
Недолік другий. Світовий літературний досвід учить, що читачу треба герой, сильний духом, який був би опертям у важку хвилину, з яким би читач хотів себе ідентифікувати. Саме такі твори становлять золотий фонд світового мистецтва, від Гільгамеша і Гомера до Хемінгуея і Гамсунга нашого часу. В новелі "Останній день" автор став на традиційну для України, але безперспективну для читача позицію плакальщика і позивів до милосердя. Чому Кузьо не повернеться в село до матері і не почне нове життя? Адже це так просто. Ан ні, краще із собачкою бомжувати і харчуватися із сміттєзвалищ. Не викликає такий герой ні моєї симпатії, ні жалості.
Нарешті, недолік третій. Можливо, Кузьо і викликав би в читача позитивні емоції, якби автор ясно розкрив нам причину такого його становища. Що сталося в житті героя? Одні лише туманні натяки. Тому читач, не маючи змоги проникнутися причинами, в*яло реагує і на наслідки. Він, можливо, і співчуває герою, але лише як посторонній людині, як бомжу, повз котрого пройшов по вулиці. Залізти в шкіру цього бомжа було б значно ефективніше з усіх точок зору, але такої можливості нам автор не дав. На жаль.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026772975921631 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати