Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рецензія на замовлення: негативна.

(Рецензія на твір: Вишні, автор: Відана Баганецька)

Майстерність авторки позбавила нас можливості написати справді негативну рецензію. Але оскільки місце в ефірі на неї вже виділене, спробуємо заповнити його доволі цікавим на нашу думку спостереженням: вірш «Вишні» – це не поезія у прямому розумінні слова. Ось як по новому відкриється зміст вірша, якщо поглянути на нього під дещо незвичним кутом зору.
Уявіть собі ситуацію – мафія викрала жінку – агента ЦРУ. Та, начебто складаючи вірша, насправді кодує маршрут, щоб передати своїм спільникам напрямок, куди її везуть бандити. Спробуємо прослідкувати за цим азимутом і ми з вами.
Перша строфа («березень п’є калюжі торішні») вказує на місце, де минулого року було прорвано водогін. Колегам надається інформація, що дія відбувається десь на просторах колишніх радянських республік, адже так довго не ремонтувати водогони ні в США, ні в Західній Європі не вміють.
Далі вказується, що полонянку везуть новим районом, повз багатоповерхівки («місто цілується з хмарами»), але везуть десь на окраїну. Побічно агент ЦРУ повідомляє, що її викрадачі п’яні (або обкурені наркотиками) – на це пряма вказівка в рядку третьому другої строфи, а еротичною фразою «сласними хмарами пишними» дає зрозуміти, що ці п’яні виродки починають до неї приставати.
Третя строфа найбільш небезпечна для нашої героїні, бо надто прямо вказує на час викрадення і на те, що маршрут злочинців пролягає повз море. Так недовго і до викриття, адже в мафії теж є розумні голови!
Однак, на цей раз пронесло. Як бачимо, далі маршрут пролягає якоюсь «вулицею нетямною, сірою і невтішною», вже пізній вечір («шиби сочаться лимонами» має означати, що скрізь у вікнах будинків горить світло).
Нарешті злочинці привезли свою жертву на точку, координати якої даються однозначно: на восьмому поверсі восьмиповерхового будинку – «під кришею». Бідна жертва стогне і волає про допомогу («ячить»), однак мафіозі вже повністю викрили її і зривають «вишні», себто, маячки і мікрофони, які ще давали агенту хоч якусь надію. І хоча авторка не малює нам трагічного фіналу, він читається ясно і однозначно.
Думаю, наше потрактування «Вишнів» зверне увагу міжнародної розвідки на жінку, котра ховається під псевдо «поетеса Відана Баганецька» і дасть означеній особі можливість зробити собі шпигунську кар’єру. Чого їй доброзичливо і побажаємо.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.037880897521973 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати