Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рецензія на замовлення: позитивна.

(Рецензія на твір: Вишні, автор: Відана Баганецька)

Авторка вірша «Вишні» описує нам вечірнє приморське місто ранньою весною. Картинка, намальована абстрактними мазками, створює в уяві наповнені життям вулиці, багатоповерхівки, у вікнах яких горить світло, нетрі окраїн і шум моря.
Але крізь рядки вчувається нам зовсім інше – тонкий смак еротики, чуттєва жіноча душа, покора, переплетена з бажанням бути коханою. Вимальовується жінка, котра стоїть на порозі ночі кохання. Може, вперше, може, дуже жаданої. Ритм вірша, як схвильоване дихання, то прискорюється, то переривається. Кожна строфа додає напруги, майже зримо рухається до кульмінації. Цьому відчуттю сприяють рими, оригінальні, ледь вловимі, як дотики жіночих пальців.
Весь вірш зітканий з образів, які дають нам зразки високої майстерності, чи то стосується міста, яке «мигтить і млоїться», чи моря, котре за хвилю зникне в темряві ночі, чи почуття жінки, з якої «зривають вишні» руки коханого. Можна прослідкувати глибинну вартість кожного виразу. За приклад візьмемо слово «ячать». Слово рідко вживане, тому відразу звертає на себе увагу. Акцент ставиться саме там, де вірш підходить до найбільшого емоційного напруження. Слово «ячать» означає стогнати, кликати на допомогу. Авторка пише про місто, яке ячить до березня, однак у читача на підсвідомому рівні це слово відкладається стосовно героїні, яка і бажає, і боїться того, що за мить має статися.
Ще потужнішу роль відіграє у вірші слово «вишні». Адже так названий твір, вишнями закінчується вірш. В березні вишень немає, отож тут замасковано в алегорію щось інше, але вкрай важливе, чи не головне для авторки. При уважнішому погляді відкривається багатозначність, закладена в цьому слові. Під дозрілою вишнею можна угледіти і готовність до кохання, і ніжність та беззахисність, і красу. Можливо, вишні – то елемент одягу, тоді вони стали каталізатором для пам’яті, щоб створити цей вірш. Можна заглибитися і значно далі. «Кришень», який згадується у вірші – язичницький Бог, син Майї і Всевишнього (Вишні). Тоді «Руки твої замислені з мене зривають вишні» – звучить не лише як еротична фраза. Руки коханого, які відкривають героїню до кохання, змушують її побачити в чоловікові Бога. Такий рідкісний в епоху емансипації і фемінізму тип жінки, котрий створила в своєму вірші Відана Баганецька, не лише зверне увагу читачів, але й, безперечно, закохає у себе не одного чоловіка.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029644966125488 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати