Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Мені пощастило

(Рецензія на твір: recherche de la poésie, автор: Уляна Янко)

© Наталка Ліщинська, 17-05-2013
Перший вірш, котрий узялася читати, виявився настільки цікавим, свіжим, наповненим метафорою, яка напрочуд розгалужена - її вистачило аж на цілу поезію, але це зроблено так, що біля цього мережива не занудьгуєш. Неймовірно, та біологія зазвучала так поетично! І це чудово відображає назва вірша. Дійсно, поезію можна відшукати у найбуденніших гусінях чи лялечках комах. Так, імаго металика "павичеве око" справді зустрічаються на фруктах, що вже бродять, сходячи соком, але то ж треба було назвати метелика дівчиною, фатальною панною павичеве око в ранеті - ніби й зашифрували сухі знання, проте й чарівним чином все зрозуміло й дуже гарно! І технічно красиво: рими милують око, ритм гіпнотизує, веде, не відпускаючи від прегарного візерунку слів. Мені дуже заімпонувала форма - я люблю саме таке римування, це непояснено - чому?, просто така вона для мене найприродніша...
Останні рядки вельми схожі на сонетний фінальний акорд. Дещо парадоксально, несподівано, але підсумково. Мушу визнати, що Ваш висновок мене трохи розчарував... Мабуть, я звикла до візуалізації прочитаного - завжди перед очима виникає фільм, коли читаю добру річ. Поезія - не виняток, хоча з прозою ці кінострічки більш послідовні й логічніші. Вірші - іноді абстракції, неочікувані картинки, більше схоже на кліпи, навіть інколи музика десь у тлі звучить. Тому й уявила собі метелика на мітлі - і настрій, що називається - випав в осад. Завершення вибивається із загальної канви змісту, воно звучить не просто парадоксально, а відірвано, ніби не з тої байки. Асоціативно Ви мене відіслали до геть іншого образу - відьми, проте було яблуко, метелик, зваба, дівчина. Яким боком тут тулиться бабка Йожка? :-) Даруйте, та ближчі образи - райський сад, Єва, спокуса, адже ж знову повторю, що яблуко, дівчина, метелик не навівають відьомських мотивів. Можливо, варто поглянути в цей керунок - нічого не сугерую, автор, звісно, вирішує сам і остаточно.
Щоправда, є великий плюс, бо цей же рядок змусив мене пригадати інший чудовий вірш. "Когда б вы знали из какого сора растут стихи, не ведая стыда..." Звичайно, це чисто асоціативно, будь ласка, не ображайтеся, я не порівнює Вас із Ахматовою, а просто красиве із негарного у неї перегукується із Вашим гарне на непривабливому. :-)
Спасибі, Марку, за вірш, котрий, як бачите, викликав нестримний потік рефлексій. Я замилувалася і зачарувалася цією поезією. Це так рідко буває, на жаль.
З повагою,
Наталя
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040989875793457 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати