Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Мені пощастило

(Рецензія на твір: recherche de la poésie, автор: Уляна Янко)

Перший вірш, котрий узялася читати, виявився настільки цікавим, свіжим, наповненим метафорою, яка напрочуд розгалужена - її вистачило аж на цілу поезію, але це зроблено так, що біля цього мережива не занудьгуєш. Неймовірно, та біологія зазвучала так поетично! І це чудово відображає назва вірша. Дійсно, поезію можна відшукати у найбуденніших гусінях чи лялечках комах. Так, імаго металика "павичеве око" справді зустрічаються на фруктах, що вже бродять, сходячи соком, але то ж треба було назвати метелика дівчиною, фатальною панною павичеве око в ранеті - ніби й зашифрували сухі знання, проте й чарівним чином все зрозуміло й дуже гарно! І технічно красиво: рими милують око, ритм гіпнотизує, веде, не відпускаючи від прегарного візерунку слів. Мені дуже заімпонувала форма - я люблю саме таке римування, це непояснено - чому?, просто така вона для мене найприродніша...
Останні рядки вельми схожі на сонетний фінальний акорд. Дещо парадоксально, несподівано, але підсумково. Мушу визнати, що Ваш висновок мене трохи розчарував... Мабуть, я звикла до візуалізації прочитаного - завжди перед очима виникає фільм, коли читаю добру річ. Поезія - не виняток, хоча з прозою ці кінострічки більш послідовні й логічніші. Вірші - іноді абстракції, неочікувані картинки, більше схоже на кліпи, навіть інколи музика десь у тлі звучить. Тому й уявила собі метелика на мітлі - і настрій, що називається - випав в осад. Завершення вибивається із загальної канви змісту, воно звучить не просто парадоксально, а відірвано, ніби не з тої байки. Асоціативно Ви мене відіслали до геть іншого образу - відьми, проте було яблуко, метелик, зваба, дівчина. Яким боком тут тулиться бабка Йожка? :-) Даруйте, та ближчі образи - райський сад, Єва, спокуса, адже ж знову повторю, що яблуко, дівчина, метелик не навівають відьомських мотивів. Можливо, варто поглянути в цей керунок - нічого не сугерую, автор, звісно, вирішує сам і остаточно.
Щоправда, є великий плюс, бо цей же рядок змусив мене пригадати інший чудовий вірш. "Когда б вы знали из какого сора растут стихи, не ведая стыда..." Звичайно, це чисто асоціативно, будь ласка, не ображайтеся, я не порівнює Вас із Ахматовою, а просто красиве із негарного у неї перегукується із Вашим гарне на непривабливому. :-)
Спасибі, Марку, за вірш, котрий, як бачите, викликав нестримний потік рефлексій. Я замилувалася і зачарувалася цією поезією. Це так рідко буває, на жаль.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03237509727478 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати