Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Про смерть Юліана і анахронізми

(Рецензія на твір: Розмова в затінку історії, автор: Іван G.)

© Ігор Скрипник, 03-05-2007
Важко критикувати і рецензувати уривки чогось більшого, коли не бачиш початку і кінця, але все ж спробую.
Щодо вступу. Щось я не до кінця розібрався із початковими абзацами оповіді – якщо це думки анонімного співрозмовника Юліана, а з тексту виходить що так, то є хронологічні помилки: не міг його сучасник вживати таких виразів: “сплетіннях міфології і сонячних культів“, “філософією неоплатоніків“, “симбіоз християнства і язичництва“, “сонцепоклонницьких культів Царя-Сонця“, “греко-римських“, “поєднання моно- і політеїзму“ і т. д. Хіба це був прибулець з майбутнього або то є вкраплення авторської мови.
Діалог на релігійну тематику теж мені видався заважким, але це не є дуже дивним. Може варто його трохи оживити, не подавати так сухо. І ще одне. У мене склалося враження, що в цій розмові, місцями теологічній суперечці, переможцем виходить Анонім. Наскільки мені відомо Юліан був дуже освіченим і з ним мало хто міг із філософів посперечатися на рівних. Тому вимагаю розкрити ім’я Аноніма :) або принаймні знівелювати цю різницю. :).
І насамкінець. “Незадовго після нашої розмови він вирушив в похід, де загинув. Говорили, що це справа рук християнина з його оточення, і вже при смерті, він промовив звертаючись до Христа: „Ти переміг, Галилеянине!”.“ – наскільки мені відомо все-було не так. Дозволю собі один уривок з твору Марцелліна “Дізнавшись одного разу, що перси напали на один з римських загонів і тіснять його, він не одягнувши панцира, з одним щитом побіг на допомогу. Під час бою, хтось із персів метнув у нього списа, яке пробило ребра і застрягло в нижній частині печінки. Помираючого Юліана перенесли в палатку і тут незабаром він помер. До самого кінця він зберігав твердість і вів бесіду з філософами Максимом і Пріском про високі властивості людського духу.“ Так що не вплутуйте сюди християн, щоб у вигідному руслі завершити оповідь.
Щиро І.С.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040042161941528 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати