Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51560
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дозволю собі не погодитись

(Рецензія на твір: Сірі діти, автор: Олександр Зубрій)

з твердженням: "Граються діти в незіграні ролі, Прийняті в спадок від сірих батьків".
Чому виокремлюєте лише "сірих" батьків? Один з найвизначних публіцистів нашого часу (В. Ґ.) безапеляційно ствердив: "людина не тільки є собою, а й прикидається собою..." Як на мене в тому абсолютна слушність. Звісно, хотілося б аби вони (і ми усі), стали свідомими акторами власної гри, та лише винятково геніальним вдається зазарнути в невидимий бік свого місяця.
Не сприйміть це, як критичне зауваження, бо вірш ваш мені насправді сподобався. Тут так би мовити, концептуальне розходження...
З повагою,
Ю.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.043859958648682 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати