Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ну і куди ми побігли?

(Рецензія на твір: 1, автор: Василь Тибель)

Так. Про займенники вже сказали. «Я, ти, він, вона, разом звалим і слона…» - годі вже казати про бідолашного читача .

- Марино, ти сука! – вигукнув я. І зразу ж отримав ляпас, - наш протогоність лежить підлозі та дивиться в стелю. В такому положенні ляпаси зручно давати хібашо ногами… Та гадаю Марина не хотіла вибивати герою зайві зуби.

Я опритомнів від голоду, що дрижаками проймав тіло. - Що? Це в героя глисти голодують? Бо мені важко уявити скільки треба голодувати аби аж дрижаки хапати почали.

і кришив своє відображення від легких хвиль на воді. - тут скоріше хвилі кришили, попре бажання місяця.

перса здіймалися над водою, - або в них груди на спині, або очі на потилиці. І це аж ніяк не сексуально. Ну незручно пливти так аби глядач бачив водночас і груди і очі. Хоча можливо вони йшли по дну… тоді базове дієслово варто замінити.

мене розірве від любові, я так ще ніколи не закохувався, - та виж вже писали про груди, чого раптом соромимось? Вжеб ы описували бажання що затьмарювало Розум.

До ранку, зумів виборсатися із розмоклого крісла. - як?

Добре… та надто похапцем. Таке враження що твір вам вже набрид і хотілося його як скоріши з себе скинути, як просяклу потом сорочку. А дарма. Краще ще трішки потримати себе в чорному тілі та роботу закінчити. Добре це знаю бо сам таким часто грішу.

До наступних творів.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04026198387146 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати