Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51566
Рецензій:	96014

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Рецензія

(Рецензія на твір: Я хочу жити в спогадах Твоїх, автор: Pawlik)

Рецензія на книгу Данила Чайковського «Хочу жити»

Автобіографічна сповідь
Береш до рук книгу. Починаєш гортати сторінки. Переживаєш особливий стан; шуршання паперу якимось дивним чином діє на слух. Читаєш: слово за словом, речення за реченням, сторінка за сторінкою, розділ за розділом. Іноді перериваєшся, бо в деяких місцях стає просто страшно, починає німіти язик. Повертаєшся до книги. Проходить деякий час – здається, все, посилив, прочитав. Ще кілька хвилин тримаєш книгу у холодних і тремтячих руках. Невже це так текст може вплинути на людину? Видається, що так. Усе це треба добре, проаналізувати, але вже не сьогодні, бо сил не лишилося, тільки смуток і відчай витворюють якісь дивні образи в уяві.
……………………………

Так я познайомився із книжкою нашого видатного співвітчизника Данила Чайковського «Хочу жити». В ній описані жахи німецьких концтаборів в роки Другої світової війни. Автор змальовує долю людини на фоні усієї жорстокості, що відбувається довкола. «Хочу жити» - це ніби крик, який демонструє здавалося б просте і зрозуміле, але водночас сповнене глибини і трагізму бажання. Данило Чайковський писав про те, що бачив на власні очі, тому книжка ця є автобіографічною. Сховавшись під іменем Гната Тирського, письменник від третьої особи, як би відсторонено, змальовує жахи, катування, жорстокі розправи, взаємовідносини між людьми різних національностей і віросповідань в умовах концентраційного табору Аушвіц. В умовах, коли найвищою насолодою міг стати смак простого, трохи зачерствілого хліба: «Цілий натомлений день він мріяв про вечірній хліб, забуваючи про побої, рани, втому. Він уявляв собі, як залізе десь у куток і там годинами пережовуватиме його в устах, щоб продовжити насолоду їжі. Він буде ламати хліб обережно, щоб не вронити ні крихіточки на землю, підставляючи руку, а тепер вкрали йому той хліб і перед ним знову довгих двадцатчотири години до слідуючого пайка». Від таких сцен, описаних у книжці, перехоплює подих.
Данило Чайковський був справжнім патріотом України, він поклав на вівтар здобуття незалежності усе своє життя. Тож, крик «хочу жити» сповнений нестримним прагненням жити в країні самостійній і соборній. Цей мотив червоною ниткою проходить скрізь увесь твір. Серед в’язнів Аушвіцу багато оунівців, які боролися проти нацизму і більшовиків з єдиною метою – зробити Україну вільною, незалежною і щасливою державою. Деякі з них відчули лють більшовизму. У рядках «…Дякового брата, Романа, замучило в Бердичеві НКВД» знаходимо підтвердження того, що нацисти були не єдиними ворогами українських патріотів у ті скрутні часи.
Ставлення до українців в Аушвіці було нестерпним. Поляки-колабораціоністи, які працювали в адміністрації табору, демонстрували свою зверхність над нашим народом: «польська адміністрація з правила дає чорну краску всім українцям з наших східних земель, до того ще й кличуть їх зневажливо рускі, русек». «Помічалися краскою» в табор не лише українці. Євреї, злочинці, «хворі на тлі статевому», політичні в’язні – усі вони мали якісь особливі помітки на одязі. Автор ніби підкреслює, що нацизм дискредитує поняття Людини. Проголосивши себе панівною нацією і поділивши всіх інших на певні категорії, німецькі кати принижують усю духовну сутність в’язня, зводячи його існування до певних найпростіших потреб. Але зробити цього не виходить, хоч інколи навіть виникають сумніви у існуванні Бога.
«Хочу жити» можна назвати таким собі щоденником концатаборного життя і побуту. Аушвіц був ізольованою, закритою системою, звідки неможливо було втекти. Змальовані автором сцени катувань, психологічних і фізичних знущань, безмежно жорстокого насилля переживалися Чайковським особисто. Через цей нестерпний біль він показав трагедію всього людства крізь призму страждань кожної особи, згаданої у творі. А то були і діти, і жінки, і колись браві чоловіки, то були люди різних національностей: євреї, поляки, українці. «Сухий тріскіт другого вистрілу зупинив хлопця в самому почині його радісного бігу. Він хотів оглянутися за мамою, але вітрова рушниця торкнулася його голови в тому місці, де темніла в заломі чашки кругла ямка». Описаний епізод, що мав місце в Аушвіці, не можна прочитати без сліз. У ньому, зосередженому в конкретному місці, – апофеоз трагедії усього людства в роки Другої світової війни, адже смерть дитини уособлює собою занепад всієї цивілізації.
«Наших людей треба і тут, на чужині». Ці слова з твору стали для автора пророчими, бо невдовзі після війни емігрував він за океан і прожив там до самої смерті. Трагедія українства. Саме з такими думками писав Данило Чайковський свої мемуари на чужині. Творив він фактично одразу після звільнення, бо не міг стримувати свій біль. Але біль той був не лише особистий – він віддзеркалював трагедію всього нашого народу, який на своєму тернистому шляху перестрів стільки жорстоких ворогів: від нацистів до більшовиків. Але «Хочу жити» сповнена надії, надії на краще життя і народу, і Батьківщини. Чи варто читати цю книжку сьогодні нам, молодим і не дуже людям, мешкають у самостійній Україні? Чи варто поринати в атмосферу болю і страждання, якими пронизано весь твір. Моя думка – безумовно варто, просто необхідно. «Хочу жити» дає нам усвідомити цінність нашого життя, нашої свободи. Ми просто зобов’язані знати про те, що довелося пережити тим, хто своє життя поклав за долю України. Якщо ж цього не знаємо, просто не маємо права називатися патріотами. Світла пам'ять усім жертвам Аушвіцу, велика шана Данилові Чайковському за його творчість, за його невтомну боротьбу за нашу з вами свободу, за наш солодкий хліб.

Студент 1-го курсу 4-ї гр. Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040298223495483 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати