Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51563
Рецензій: 96011

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ні смутку, ні співчуття...

(Рецензія на твір: Вихор, автор: Олеся Гулько-Козій)

© Андрій Ворон, 29-10-2012
…не викликала в мене ця історія. Хоча ні все ж я поспівчував Володимиру. Намучилася людина в житті. Та всеодно не вистачає цій історії чогось. Якось тонкої сумної мелодії щоб крала душу і позбавляла спокою. Щоб змушувала знову і знову зупинятися у невпинному вихорі буденності зглядаючись на скорботність історії квітки що зав’яла на асфальті.

Мова тексту прекрасна, та моя прискіпливість таки вишпортала кілька моментів:

Зневажені й проігноровані, почуття кроїли душу й серце - я б тут певно використав слово «краяли»


- Вона не вперше намагається звести рахунки з життям. Двічі проходила курс лікування у психіатричних клініках, - Володимир намагався розповідав спокійно, - Моя сестра надто захоплюється чоловіками, а коли… - а з ким це тут брат розмовляє? … Ах з лікарем. Не вистачає переходу від урвища до кабінету.

- Чому ви так вирішили? – Володимир зробив спробу підвестися з стільця, але психіатр жестом закликав його знову сісти. - навіщо герою вставати?

- Як довго вона може залишитися у вашій клініці? Я добре заплачу. - ця репліка погано в’яжеться з контекстом розмови.

Стало зрозуміло: дівчина була тягарем для брата. - так стало. Але з поведінки брата а не його слів. Поки що він ажніяк не прагне здихатись тягаря а просто людина що втомилася від витівок, любимого, родича.

народження нашої дитини. - слово "нашої" можна викинути без шкоди для тексту.
І знов таки аляповато виглядають спроби Володимира здихатися Соні.

- Так. Я мало часу приділяю сестрі. - бреше і язика не чеше.

Відчуття приреченості сіпнуло душу. Зовсім скоро вона втратить відлік часу.
А через тиждень-два пам’ятатиме лише своє ім’я. Ліки змусять забути коханого – лише тоді вона зможе вийти з цих стін.
- якось незграбно абзац перескочив з рябого на простого.

До наступних творів. Ворон.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040624141693115 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати