Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Враження від усієї повісті

(Рецензія на твір: Ремвзвод, автор: Артур Сіренко)

Шановний пане Артуре!
Я дуже радий, що знайшов Ваші твори.
Прочитав поки лиш "Батальйон смерті"(повністю) та кілька мініатюр. Але вражень - просто тьма!
Дуже хотілось би прочитати цю повість в книжному форматі. Сподіваюсь, так і буде.
Я завжди мріяв бути військовим, а коли не вийшло - хоча б відслужити в армії. Останнє також не вдалось, певною мірою і через мене. Начебто й хотів, та сам для цього мало що зробив.
Натомість служив в наших теперішніх, не совковських і вельми демократичних органах, тих, що правоохоронними кличуться(одна з причин моєї "непридатності" до армійської служби).
І повірте мені, що "дембеля" чекав неменше за Вас. Не тому, що втрачались там "солдати"(таке вкрай рідко було), втрачались у першу чергу їх душі. І творилось, й твориться там таке, що не треба "Батальйону смерті", вистачає однієї лиш сучасної системи, від особливостей якої в непідготовленого обивателя теж голову знесе.
І я глибоко переконаний, що, потрапили б Ви до аналогічної розкладки в юнацтві замість армії СРСР 80-их, то мали б таку ж хвилю внутрішнього протесту. Потрапили б до батальйону, що воював в Афганістані - те ж саме. Навіть до українських миротворців в Іраку, котрі розповідають таке, що на голову не налазить, при всій нашій "не совєцкості".
"Колись ... наснилось, що він - метелик, що весело порхає у повітрі. Це було так прекрасно і легко, що коли ... прокинувся, то задався питанням: чи то ... наснилось, що він - метелик, чи метеликові, що він - ...".
Ви відчуваєте дійсність не так як інші, хоч і не страждаєте на мізантропію(на що самі вказуєте). Тож, переконаний, результат всюди був би один - незалежно від політичного устрою.До слова, це єдине, що розчарувало у творі - "ідеологічна приземленість". Здалось, що Ви боретесь з самим собою: цінувальник "срібного віку" і затятий антирадянщик, котрий совєти асоціює з Великоросією. Тож, коли Ви, описуючи російську глибинку, зневажливо покривали її нетеплими епітетами, мій ентузіазм потроги гас. "Де межа між поглядами дзен і ненавистю за політичною ознакою?" - питав себе час від часу.
Я Вам вірю.
Вірю не лише переконанням та вчинкам, описаним у творі, а й багатьом подіям, що зображаються. Від відкриття уподобань Гагаріна довго бігали мурашки по шкірі. Шкода, що вірші не мовою оригіналу. І я вірю, що то був Гагарін. Бо... хочеться вірити.
Однак від деяких сцен просто несло солдатськими побрехеньками та домислами(не Вашими, читалось, що то Ви почули з третіх уст). Яскравий приклад - фаталіст на кухні. За Вашою версією мало місце звичайне вбивство - адже з обрубаними руками хлопчина увімкнути агрегат не міг. Тож, коли йому голову й знесли - то через винні дії інших осіб. В радянські часи я практично не жив, однак відомо, що вже тоді існували трибунали та військові прокуратури(положення про них від 1981 року), котрі мали свої "плани" та "статистичні показники" і з радістю б схопились за такий псевдонещасний випадок. А тут виходить: суцільна м"ясорубка, що хочу - те творю.
Щодо місії - зробити людей кращими, то наберусь сміливості й висловлю свою думку: це неможливо. А от себе робити кращим варто. Те ж саме я висловив Євгенові Положію - авторові цього ж сайту(останнє "Параноя", котрий, до речі, дуже схожий на Вас у своїх роботах(хоч і такий же початківець, як і я).
В усякому разі зичу авторові натхнення і великих успіхів!
Дуже дякую за гарний твір!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042429208755493 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати