Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Навідь у тексті від першої особи "себе" буває забагато.

(Рецензія на твір: Пан Богдан, автор: kk)

Дикий біль стиснув мій живіт і закинув мене сюди. - Мозок підвис від аткого оберту, і зодві хвилини ознак існування не подавав. А чиї ще живіт могло скрутити? А кого ще могло закинути? "Сюди" це де? У шлунку?

Можна сказати, що я вперше в житті знаходжуся у цьому місці. Хоча, якщо добре розібратися, то я свідомо брешу собі, кажучи таке, адже нутром відчуваю, що колись давно вже не раз бував тут. - Що за місце? Так був чи не був? Бреше чи не знає? Ні ці питання породжені не ареолом таємниці від подій, а банальним бажанням розібратися: "заради чого я це читав"?

Все довкола ніби незнайоме мені, все виглядає і пахне не так, як будь-де. Разом з тим, це місце викликає у мене ностальгічні почуття, певну любов до нього. Також пробуджуються спогади про те, чого не було. - важка для сприйнятя побудова яка радше заважає читачеві поринути у антмосферу ніж створюю її.

Це нелогічно. - Нічого містер Спок, капітан Кірк вже поспішає.

Якщо ведете мову від першої сособи то неварто постійно про це нагадувати. Сама побудова речення зробить це легко та ненав'язливо. А усілякі "я" "мій" "мене" - просто замідчують текст.

Картинка не малюється і світ не збирається. Текст радше схожий на розбиту вазу ніж на затягнутий павутинням будинок в якому кожен куточок просяклий сирістю та містичним туманом.

Казав сусіду повторю вам: Лафкрафт, Севіл, Барклер. Цю прекрасні автори з нетерпінням читають вашої уваги.

Натхнення вам.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.041307926177979 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати