Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Хлопчик-некрофіл або "Забирайтеся на ХХХ!"

(Рецензія на твір: Мертва Голова, автор: Freeda)

Я, звісно, розумію, що Ви, авторе, написали комікс. А що ще могла написати людина (людина???), яка називає себе "ххх". Це Ви приховали ім’я, бо воно відноситься до ненормативної лексики? :))))

Та то жарт, а тепер перейдемо до справи.
Казка про хлопчика-некрофіла є вельми цікавою і навіть смішною, якби від неї так не тхнуло гниллю. Дійсно, то є дуже прикольно - колекціонувати померлих тварин і пишатися своєю колекцією понад усе, ще й хрестики ставити. Та й сам герой насправді є мерцем (принюхайтесь і відчуєте трупний сморід), там взагалі нема жодного живого героя, всі вони шкіряться обличчями, що вже почали розкладатися, а ще здається, наче по підлозі повзають черв’яки.
Тому поява метелика на імення "Мертва Голова" є зовсім типовою для вже мертвого світу. Він має неперевершений вигляд: велика чорна комаха, на чиїх крилах череп, що світиться в темряві, і від погляду тварючки можна стати сновидою. Й зовсім не дивно, що вона потрапляє до хлопчика-некрофіла.
Але навіть смерть в тому світі несправжня (померти двічі неможливо), тому метелик перетворюється на бридку голову, яка постійно хоче жерти. Та голова чужоземна, африканська, майже вуду, жере все, та сало випльовує (точно не хохол!).
Героя зовсім не шкода. Він дурень. Отримав те, чого прагнув, не треба було в такому юному віці зі смертю загравати (ой, вибачте, я забула, що герой той насправді мрець, у нього навіть імені свого нема).
Але він класний. Це ж треба було зробити такий подарунок батькам! Сюрприз, блін, щоб батьки обов’язково зустрілися поглядом з метеликом. А то життя нецікаве: сновиди-батьки хлопчину-некрофіла трошки б розважили. А потім такий щедросердий виявився: відпустив голову у ставок, щоб вона когось зжерла (що незабаром і сталося).
І батьки теж гарні: три голови вони вирішили купити, раптом одна здохне. Га-га-га!

Чесно кажучи, я щиро вболівала за голову. "Зжери його! Зжери його!" – радила я голові, бо той хлопчик повний придурок. Така смерть була б природною і справедливою.
Голова ж бо вже покуштувала його крові, коли він її купив, то угода підписана. Лише справа часу, коли голова отримає своє.

Написаний твір гарно. Але, авторе, ви рівнем інтелекту набагато перевищуєте свого героя? Ви при розумі впускати таку гидоту у своє серце?
Та ще й нав’язувати читачеві свій бридкий "комікс". Ви подумали, як це може вплинути на дитину, якщо вона раптом прочитає? Чи Вашою аудиторією і мають бути діти?

Чи вас просто не існує, судячи з псевдоніму? Я дуже сумніваюся, що ви є реальним автором, а не групкою технологів.
Тому забирайтеся з цього сайту, захопивши з собою ту мерзоту, яку пишете.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.034708023071289 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати