Паралельні світи

Вкотре привітаюся. :))))

Бачу, що Ви прочитали нашу розмову з Кокою Черкаським, то повторюватись не буду.

Я не кажу, що Ви взяли ідею зі згаданого серіалу. Справа зовсім в іншому: там ця ідея була розкрита краще.

І я Вам підказала, чим Ваше оповідання відрізняється від безлічі інших на цю тему. Пам’ятаєте той момент про поєднання непоєднуваного? :)))
Тільки це треба прописати, щоб читач здогадувався, але ці здогадки, як кольорові камінці, для нього поклав автор, непомітно, щоб читач думав, наче він їх сам знайшов. Хай будуть різні версії, але всі вони наприкінці вкладуться в одну – правильну. Але читач має знаходити розгадку: структури більшості Ваших творів виключають вільне трактування.
Працюйте. :)))

З повагою, Наталка

© анонім, 17-04-2007

Шановна Наталко!
Вкотре дякую за рецензію.
Почну з того, що я також не бачив вже згаданого вами серіалу. Ідею написання цього твору мені підкинуло дещо інше. Ці “кульки“ в мене на фотографіях появлялися неодноразово і мене зацікавила причина їх появи. Не завжди їх появу можна пояснити пилом. Зовсім випадково впродовж одного-двох днів, я побачив дві передачі: в одній з них розповідалося про ці кульки (показували одного дивака, який постійно їх фотографував на своєму подвір’ю і вважав їх НЛО), а в другій розповідалося про паралельні світи. Ідеї переплелися між собою і так народилося оповідання.
Ви стверджуєте, що ця ідея заяложена. Взагалі-то більшість ідей, тем і т. д., які зараз висвітлюються у фантастичних творах, видумані ще прабатьками фантастики – По, Верном, Веллсом, Лавкрафтом, Говардом, Толікєном. + звичайно міфологія. За останній період розвитку фантастики нового і ґрунтовного, на мою думку, в цей жанр привнесено не було. Основою всіх цих творів є ідеї, закладені цими “батьками.“
Про причини мандрівок ви дещо здогадалися, хоча не до кінця. Про роль, яку виконують кульки і хто вони (до речі, про них і пояснення їх походження у фантастичних творах я не зустрічав) є підказка в тексті. Я придумав таке їх трактування – хто розгадає – з мене при зустрічі пиво : ). Взагалі-то, більше хотілося написати фантастичне оповідання близьким до реальності, з якою ми стикаємося на кожному кроці і показати до чого може призвести незбагненне. Трохи налякати : ).
Стосовно поховань ви майже здогадалися чому це відбувається біля них, але не до кінця. До речі, у цьому творі, кульки не є душами померлих, а дещо іншим.

2 Кока Черкаський: Дякую, що були адвокатом у час моєї відсутності! : )

Щиро І.С.

© анонім, 16-04-2007

Доброго дня.

Звісно, що набагато цікавіше говорити з самим автором, а не з його адвокатом. :)))))
Але я сподіваюся, що ця дискусія буде автору корисна. Тому, Ігоре, вибачайте за різкість, бо говоритиму про конкретне, на мій погляд, невдале оповідання.

Є кілька можливостей написати гарний твір на заяложену тему.
1. Класно розкрити психологію героя. (Цього в творі "Фотоапарат" нема).
2. Написати динамічний цікавий сюжет. (Цього теж нема).
3. Написати на заяложену тему, але майстерно, граючись мовою і смислами. (Майстерність такого рівня поки недосяжна).
4. Вкласти нову оригінальну ідею. (У творі взагалі нема ідеї).
5. Розкрити через заяложену тему важливі проблеми. (У творі взагалі не порушуються проблеми).
6. Зробити незвичайну композицію. (Ця можливість не використана).
7. Покинути заяложену тему і написати щось своє.

Як Ви могли бачити у моїх рецензіях, я ціную не тільки сюжет, тому не треба звинувачувати мене в тому, що я чекала "детектив у стилі Чейза". Так, я розчарована, але зовсім з іншої причини: таких оповідань, що розкривають тему паралельних світів, в віртуальному просторі сотні, вони настільки схожі між собою, що від зміни авторства смислу в оповіданнях не додається.
Потім, "психоделіка" (ми тут зараз не будемо обговорювати дійсно жанр або стиль психоделіки) навіть у назві передбачає частку "психо", тобто "психологія". Де у цьому творі психологія?
На рівні проблематики її нема. На рівні атмосфери її нема. На рівні сприйняття героя, що найголовніше, її теж нема. Герой взагалі не розвивається, ті подорожі ніяк не впливають на його особистість. Він може так подорожувати багато років, а це на нього ніяк не вплине (змальований образ не передбачає розвиток).
Таким чином, підходимо до найважливішої проблеми: яка користь читачеві від цього твору? Нову інформацію читач не отримує, стандартна форма, стандартний заяложений сюжет, відсутній психологічний розвиток, не реалізуються ні проблематика, ні ідея. Висновок: нащо читати такий твір? Він навіть читача розважити не зможе (відсутній динамічний сюжет, інтрига).

"Незрозумілі кульки" не мені незрозумілі, а незрозумілі в контексті жанру. Я особисто знаю про такі "дефекти" на фотографіях та їхнє трактування. Я вже писала в рецензії, що автор поєднує потойбічний світ (маркером його є кульки – душі померлих) і паралельні світи, в яких і натяку нема на потойбіччя.

Взагалі нема нічого дивного, що герой подорожує паралельними світами, це звичайно для фантастики. Не має значення, чи був пристрій виготовлений, чи це звичайна річ, яка "продається в крамницях". Варіантів багато: той фотоапарат міг стати таким випадково (помилка при виготовлені, втручання вищих сил), його могли підкинути (з якоюсь метою), ця річ випадково потрапила до рук героя, хоча призначалася не йому. Тепер герой: він випадково опинився не в той час не в тому місці, він особливий або він стане особливим завдяки подорожі. Третя умовність – місце. Біля того озера матерія нестабільна, тому можна потрапляти в інші світи завдяки навіть не фотоапарату, а спалаху, що більш вірогідно. Поєднуючи ці три умовності, отримуємо різні структури сюжетів, але всі вони вже є заяложеними, про все це вже багато писали і знімали фільми.

"А тут подорож у паралельний світ відбувається за допомогою звичайнісінького фотоапарату, котрий можна придбати будь-де, але ж не кожний, хто придбає такий фотоапарат, може заходити у паралельний світ, а тільки той, хто...."

От Ви і договоріть, а не обривайте думку на півслові. І, якби там була загадка, то існували б натяки на неї, а їх там теж не знайдеш. Герой просто мандрує паралельними світами, і все. Якщо ж він мандрує не з власної волі, то виходить, що то є втручання у його життя, а герой психологічно на це втручання ніяк не реагує. Не вірю!

І ще, коли я збираюся писати відгук, то читаю твір уважно.

Серіал, на який я послалась, Ви не бачили. Розумію. Але його бачили мільйони глядачів у багатьох країнах. Серіал дорогий і класно зроблений, таке враження, що сценарій був написаний до початку зйомок, що є рідкісним випадком для серіалу. А скільки ще існує майстерно зроблених фільмів і книжок на тему паралельних світів!
Читачем або глядачем, що вже познайомився з більш майстерно зробленими творами, оповідання, написане з набагато меншою майстерністю, просто не буде сприйняте і швидко забудеться. Я ж хочу, щоб цей автор писав твори, які б читач запам’ятовував, бо Ігор може писати набагато краще (ми про це вже говорили на іншій гілці).

А ця критика не є трагедією, бо, як зізнався автор, це перші його твори.

Моя порада Вам, Ігоре. Або перепишіть цей твір, або, ще краще, напишіть новий на цю тему, але побудуйте структуру твору, подумайте, що Ви можете сказати читачеві нового.
Пишіть!

З повагою, Наталка

© анонім, 15-04-2007

І ще : загадка не у тому, що герой мандрує паралельними світами , і не питання - для чого, а питання - як йому це вдається.

Він же бо мандрує світами не за власним бажанням, а так у нього виходить мимоволі.

К.Ч.

© анонім, 14-04-2007

Я би-м не погодився з ВАшою думкою.
Дивлячись, на що ви налаштовані.
Якщо ви гадали туту прочитати детектив у стилі Чейза, то я розумію Ваше розчарування.
Але цей твір пана Ігора Скрипника - не гостросюжетний детектив, а психоделічна фантастика.
(Чимось схоже - не буквою, а духом - до мого "Фантіка", хто читав).
Є оповідання, розраховані на зовнішній ефект ( екшени), а є - розраховані на читачів - інтровертів. "Фотоапарат" - це саме таке і є, з останніх.
А оті незрозумілі Вам "кульки ". на котрі ви нарікаєте, - то вони дійсно з"являються у тих, хто сам фотографує. Якщо ви не розумієте, про що мова, то найпростіший вихід - придбати собі за 40 грн дешевий фотоапарат "Кодак" з плівкою і спробувати пофоткати . Можливо й у вас на деяких знімках будуть оті "кульки", тоді ви краще зрозумієте, що мав на увазі автор.

Що стосується фільму "Скользящіє", то я його не бачив, але зрозумів з Ваших слів так, що ті герої могли свідомо подорожувати у паралельних світах за допомогою "пристрою", спеціально для цих цілей придуманого. котрий не продається на кожному кроці у крамницях.

А тут подорож у паралельний світ відбувається за допомогою звичайнісінького фотоапарату, котрий можна придбати будь-де, але ж не кожний, хто придбає такий фотоапарат, може заходити у паралельний світ, а тільки той, хто....

От хто саме і чому - у цьому і є смак оповідання "Фотоапарат". Раджу ще раз перечитати більш уважно.

З повагою, Кока Черкаський

© анонім, 14-04-2007