Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Є кілька поетів (і прозаїків)

(Рецензія на твір: Хвилі, автор: Олег Завадський)

на ГАКу, що полюбляють відшукувати рідко вживані слова, архаїзми, діалектизми. Не претендуючи на істину, скажу своє суб"єктивне враження. Навіть не людини, котра зі словом працює і намагається його освоїти, зробити улюбленою виплеканою часточкою себе... Якраз цій грані мене, яко автора, зрозуміле бажання гри зі словами. Але краще нехай то буде наче бачене очима звичайного читача.
Не поділяю цієї пристрасті, навала таких слів відлякує мене від тексту, я починаю запідозрювати автора у відірваності, в хизуванні, у вивиху, у штучності. От спілкувалася з авторами, котрі схильні до надміру, та жодного разу, на моє відчуття, вони не прислухалися. Буває, з іншими поетами та прозаїками, котрі зрідка, але дуже доречно і точно, скористаються, наприклад, габою чи пергою - яка родзиночка, яким діамантом сяє слово, яким влучним промінчиком б"є і досягає мети! Але коли забагато, то нездорово. Особливо важко звичайний читач сприймає, якщо такі слова близько одне іншого - тоді підсилюється нехіть до вірша.
Часто пишу коментарі без особливої надії, що вони комусь потрібні. :-) Для чого ж пишу? :-) Для себе, для свого процесу навчання і розуміння, в першу чергу, і зі сподіванням, що між десяти адресатів буде один, кому знадобиться.
Дякую за чудовий вірш, навіть якщо моя спроба передати бачення звичайного читача Вам не потрібні.
З повагою,
Наталя

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039631843566895 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати