Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Код Наталки Дев'ятко

(Рецензія на твір: Україно моя, автор: Наталія Дев’ятко)

Насамперед зазначу, що я не є поціновувачем жанру ритмізованої прози (чи поезо-прози) і з жахом згадую шкільні роки, коли нас змушували заучувати напамять великі прозові уривки. Ну напр, "Чудєн Днєпр прі тіхой погодє...", :).
Але почуття, вкладені у текст "Україна моя " співзвучні моєму світогляду, то ж викладу кілька своїх не вельми фахових думок.
Текст читається плинно, гарна мова. (цей жанр не прощає стилістичного недбальства) Досить цікавий і оригінальний образний ряд. Поряд із традиційними пісенно-поетичними образами верби, бандури, ставків є інші, незвичні. Їх намагаєшся розшифрувати як ребус, об них спотикаєшся. Напр, Щербата чаша. Підозрюю, що цей символ дуже давній, із степової скіфско-сарматської Праукраїни. Це елемент скіфської тріади - Чаша, Меч, Ярмо?
Далі - бліда четверта вершниця. На початку видається, що це біблійний апокаліптичний образ. Однак, вершників Апокалісису лише троє. Знову загадка, непевність. Тоді символи залишаються словами, не візуалізуються в уяві. Взагалі, я не дуже вдячний читач для символістської прози, більше полюбляю сюжетну літературу.
І кілька слів до змісту. Наталко, не зневірюйтесь. Ми обов'язково переможемо.
Пишіть ще.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044749975204468 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати