Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Хто? Куди? Навіщо?

(Рецензія на твір: Останньому щастя, автор: Антон Ракута)

І щойно Ярко задумав побалувати себе сигаретою, яка так спокусливо лежала на столі - тишу розітнув тріск автоматної черги. Він застиг з ножем в одній руці і недочищеною картоплиною в іншій. – виділив зайві, на мою думку, слова. «Не дочищеною» взагалі збиває з ритму.

За якусь мить зчинився справжній хаос. - оце б речення переробити, бо якесь воно переламане. Можна ж на хаос перетворити тихий ранок чи сонячний день…

сипалась штукатурка. - тиньк.
доносилось в паузах між автоматними - долинало, почулося.

Ярко з Міклухою перезирнулись і зі всіх ніг - прожогом

на Грека, який на ходу приєднував спарені скотчем магазини. – якщо викинути гірше не стане.

Хлопці вихором влетіли в клас і Ярко, вливаючись в загальний поспіх, схопив свого «АК-103», зірвав з вішака підсумок… - що-що де-де вони зробили? Куди побігли? У подібних обставинах на які натякає початок оповідання зброю тримають при собі. Завжди.

у шафі, перевертав все догори дном, - догори дригом

а тоді з розпачем загорлав:
- Де мої патрони?! - а тим більше при собі тримають набої.

Ось тут припиню певно виправляти росизми, бо їх море. Більше читайте українською і встановіть собі Лінгво. 300 грн задоволення але словників там достобіса. Це дасть змогу не лише росизмів позбутися а і просто мову покращити.

Зараз, буде щось відбуватись. - зараз щось почнеться.

- Я побіг!, - крикнув Ярко вже на ходу і помчав в ліве крило школи. - тричи згадуєте одну і ту саму дію Не те щоб тавтологія, але читається погано.

Тим часом вартовий на даху змінив тактику - абсолютно спокійно можна обійтися і без «Тим часом»

Про це сповіщав гучний монолог Чіфа, густо заправлений лайкою. Ярку прийшло в голову змінити позицію. - Йому що-що прийшло у голову? Незнаю що там за світ але я на місті Чіфа за таке вбив би. Двічі. Позиції стрілків та їх сектори обстрілу це чітко регламентована надихаючими пиз…юлями командира ділянка фронту.

Тих виродків піддослідних пустили в білий світ, як в копієчку. - це стріляють у білий світ як у копієчку. Але з другої спроби я збагнув про що речення.

Ярко знав чого йшов саме сюди, до кабінету директора. Він помітив цю особливість ще вчора, коли їм з Жорою гостинно прочинив двері командир цього сталкерс - він і так у кабінеті директора, навіщо ще раз акцентувати на цьому увагу? І доречі зрозумів чого ж в них там такий разгардіяж…. Але у такому разі я б з товаришем навіть спав би по черзі аби ніяке падло набоїв не поцупило.

Ярко прихилив автомат до стіни - Зробив ЩО? о.О

Дверми чорного ходу грався протяг, проте вони не скрипіли, не стукали – хилитались без жодного звуку. Ярко завмер, увесь заціпенів, стисся і в цей момент потилицею відчув гострий, як вістря, погляд. Він проштрикнув його без жалю і співчуття. Від цього тілом пробігла дрож, нелюдський холод, а потім зі спини його обдало теплом потужної лампи розжарювання. - епітітів та описів так забагато що важко навіть збагнути про що йдеться.

пошкандибав в сторону східців, що вели на другий поверх. - а з чорним ходом що сталося?

школи, пробивши своєї вагою скло, як перший лід. - ну і так зрозуміло що легко. А зайві слова сильно псують текст..

Залізо брязнуло об бетон, - яке залізо?

І було незрозуміло - вибухнула одна граната, кілька одночасно чи взагалі якась бомба. - їх у краї легко розрізнити. Наприклад близькість вибуху бомби визначається по вибагливості візерунку з власних мізків, що лишилися на сусідній стіні.

Тріск і вибухи злились в суцільну мішанку. - невдале речення.

Ярко визирнув у вікно. Він не мав часу думати над тим, що відбувалось, зате з фантастичною швидкістю примкнув спарені магазини. - проте. Це по-перше. А по-друге до чого він примкнув магазини якщо гвинтівку лишив у кабінеті директора?

Було помітно, що він вагається. Покидати школу було безглуздо, - Було було, аж загуло.

Вужа, який сміливо вийшов з автоматом напоготові. Сталкер ще раніше змінив магазин, пересмикнув затвор і тепер тільки чекав, як поведе себе звір. - чекав на що? На людей там зграя собак напала. Нічого чекати треба стріляти і вшиватися.

дав затяжну чергу. - навіщо?
Пес блискавично покинув цей світ в розслабленій позі. - Що зробив? Телепортувався?

Він біг, як і решта сталкерів і просив лиш одного – сили. Собаки волохатими кулями шмигали повз його ноги і котрийсь з них міг спокійно хапнути Ярка за литку, проте не робив цього. То був біг по мінному полю. В когось таки здали нерви і за спиною почувся тріск автомату. Ярко не зупинявся. Йому раптом здалось, що собаки керовані. Вони гейби слухняно бігли на верхні поверхи, щоб згуртуватись навколо єдиного центру, - так і не второпав, хто куди біжить…

Автомат за спиною бився об гузно, - люди зброю носять на грудях, а не на спині.

Закінчення гептом змазане. Так ото просто взяли і обірвали оповідь, не сіло не впало. Дуже багато росизмів, зайвих описів та логічних нестиковок.
Чого їх атакували ті собаки? Куди вони бігли і скільки вони пробігли? Коли зграя атакує легше тримати оборону ніж вискочити на подвір’я ризикуючи знайти собі набір іклів у найближчих кущах. Відступ і панічна втеча речі абсолютно різні. Ви описали саме панічну втечу. А підчас такого втрати зростають у геометричній прогресії до подоланих метрів.

Коротше роботи ще прорва. Але Персонажі читаються досить легко, а картинка (попре супротив автору :)) вимальовується. Якщо наберетесь терпіння та виправите усі недоліки може щось з цього вийти.

Доречи, наполегливо, раджу вам прочитати книгу Юрія Нікітіна: «Как стать писателем»

З повагою, Андрій.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040163040161133 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати