Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Жага спокою

(Рецензія на твір: Божественний вітер, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Не критика, просто враження.
Закінчити війну. У чорній безодні розпускається багряна квітка. У тої квітки – лице, перекошене від жаху і ненависті, безсилої і від того потворної, наче смерть. Пелюстки, що випросталися із заліза і моря, линуть до неба, до тебе, і приймають жертву, неначе милостиню. І волають збиті кулями зорі. А тоді все зникає у шумовинні буденного, на мить, і виття цунамі – фінальний акорд.
Це не стільки історична проза, скільки психологічна. Просто у героя з’явилася нагода завершити ідіотизм, божевілля, розпочате не знати ким, коли і нащо (початок затьмарено чадом пропаганди). У його серці заспівав божественний вітер. А ви гадаєте, під танки кидалися з почуття глибокого патріотизму?..
Сильно і конкретно, хоча на початку мені здалося трохи фальшиво, трохи довго, та може це тому, що різко змінюється динаміка. Воно наче і непогано.
ЗІ. Старий, популярний у недалекому зарубіжжі анекдот: «Камікадзе – грузинське прізвище»

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.029421091079712 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати