Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Струни акорд останній, що серце крає болем.

(Рецензія на твір: червоний, автор: Іванна)

© Андрій Ворон, 15-11-2011
«У Френка було багато червоного, інколи могло здатися, що якось забагато як для чоловіка:» - Якось переобтяжено епітетами, та і речення довжелезне. Може варто так «У Френка було багато червоного. Могло здатися, що забагато, як для чоловіка:»?

«…при одній лише думці…» - може краще «від самої думки про…» *знизав плечима*. І знову таки задовге речення.

«Френк та Елен були твердо … і так далі…любов». – все гарно, але доки я дочитав до кінця речення ледь не забув з чого воно починалося.

«матеріальною, вона вибухала» - може краще спалахувала?

«…Френк залишався один…» – кішкою ховалася у закутку, та засинала до наступного приходу Елен.

«Молочного Шляху» – якщо не помиляюся то «в нас» цю галактику називають Чумацький Шлях

«Але інші не починали.» - чимось дратує мене це речення. Може варто написати просто «Але не інші»?

«як страшно жити серед привидів» – я б написав моторошно. Тим більше через три слова ви пишете «сірих, страшних, з нез…»

«світ привидів. Тоді їй видається,» - ви мали на увазі ввижається?

«був ( а може то їй тільки здавалося що був).» - двічі поспіль «був». Якщо другий прибрати останнє тільки краще.

«А Елен – вона б також давно була привидом, якби не Френк.» -я на мене краще написати «стала б»?

«Він допомагає їй народитися вже вкотре.» - Він допомагає вкотре народитись.

«.. магнітних бурях, чи чому завгодно, лиш би не признавати…» - не визнавати

«кольору ржавої зброї» - іржавої. Хоча можливо я вже вередую.

«всі настільки привикли» - звикли.

«дітей до школи – це підробка, голограма, яка лише здається, що дихає, насправді ж тільки вдає.» - «насправді ж тільки видає» можна легко та безболісно прибрати.

«коник у на вітрині кондитерської голодного» - хтось з цих сполучників зайвий ;)

Ну і ще раз кілька слів про текст.
Прорва зайвих займенників. Якщо речення читається без них то варто прибрати.
Довжина речень. Це суцільний кошмар. Вони затягнуті, розтягнуті чи просто напхом напхані зайвими подробицями. Варто їх порізати на кілька речень. Від цього текст лише виграє.

А в цілому:
Браво. *аплодуючий смайлик* Особливо сподобався завершальний акорд. Текс не згас, не пішов нанівець, а ніби повернувся до початку. В останнє смикнув струни перекручуючи власний початок. Перекручуючи спотворюючи його.
Ідея і персонажі гарно підігнані. Лейтмотив витриманий на відмінно. Знімаю капелюха. Мені є чому у вас повчитися.

Дякую за ваш текст.
С повагою, Андрій Voron.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.026962995529175 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати