Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Не в пирогах щастя" (Карлсон)

(Рецензія на твір: Шах і мат літературній цнотливості., автор: михайло карасьов)

Пане Михайле, стаття Ваша дійсно торкається полемічної теми. І, мабуть, ця проблема навіть не в самих обсценізмах захована (доречності чи недоречності вживання, хоча деякі з наведених у статті прикладів досить критично і аргументовано осмислені ). Це - світоглядне питання, і все залежить від того, як читач сприймає літературу. Тобто з яких критеріїв - суто естетичних чи морально-дидактичних. Ясна річ, ця градація умовна, оскільки в чистому вигляді її застосовувати до твору, котрий має відображати "живу" дійсність, не можна, але без неї в даному випадку не обійтись. Бо стосується вона позиції читача. Якою він бачить літературу і літературний текст. І кожен читає "своє". Не йде Вам Карпа - не їжте, не до кінця переконливий Жадан у стилістичному вимірі - можна написати дошкульну статтю і вивістити її по всіх усюдах. Але мат у мистецтві від цього навряд чи зникне.
Гадаю, історичний розвиток мату в літературі немає потреби тут наводити. Кожен знавець літератури добре знає класику з обсценною лексикою, і зараз для цього навіть не треба йти у відділи рідкісної книги наукових бібліотек. Прогугліть і постане перед Вами і Пушкін, і Лермонтов з Єсеніним. Та хіба тільки вони?..
Зрозуміло, що бум обсценізмів і суржику в сучукрліті - це і данина моді, і ковток свободи в літературі, зашуганої свого часу соцреалістичною культурою, і епатаж, і комерційний інтерес, і постмодерн, і правда дійсності, і подекуди невиправдана правда. Америка це переживала в 60-ті та 70-ті, ми - зараз. І проблема не в тому, добре це чи погано (Бодлер і Флобер були теж "поганими"). Рано чи пізно ми "перехворіємо" цим, головне, щоби українець читав і знав свою літературу. А "яку свою" - він сам повинен свідомо обрати.
Крім того, вживання мату можна помітити лище в певних жанрах поезії і прози. І, як правило, це "молодіжні" тексти, спрямовані на студентську аудиторію, старшокласників, неформалів, і тих, хто завжди почуває себе молодим і при цьому скептично ставиться до пуританських принципів.
Масових авторів у нас небагато - Шкляр, Матіос і ще кілька добродійок типу Люко Дашвар. Засилля матів у їхніх текстах не простежується. Дитяча література теж була, є і, безсумнівно, буде чистою (хоча дитячо-підлітковий російськомовний фольклор про "маленьких хлопчиків", "звіряток" тощо ще нікуди не подівся, а також учнівські пародії на класиків). Тому ставити шах і мат цнотливості немає сенсу, так само як і немає сенсу стверджувати, що мат відродить нашу літературу. Її відродить краща ситуація у видавничій сфері, талант письменника і читацький інтерес.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040674924850464 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати