Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51625
Рецензій:	96047

Наша кнопка

Код:

Рецензії

чуєш, брате-товаришу мій...

(Рецензія на твір: Нареченій Кольору Хакі, автор: Микола Шпаковський)

Текст, що починається із назви і тримає в напрузі до сотанньої крапки...

Асоціативний ряд, що мимоволі постає у моєму сприйманні даного вірша, - це грубий палімпсест значень, що бере свої початки від мітичних символів, ритуальних обрядів, обрядових дійств.
Символ нареченої автор інтерпретує у ключі сучасного йому світу, ніби вихоплює той давній образ із контексту класичних трактувань та значень. Однак поет експериментує. У вірші прослідковуються два паралельні світи: життя і смерть.

Це ряд переносних значень, що постають в образі нареченої:
- весільний обряд, який щільно пов*язаний із календарно-обюрядовими ритуалами, із циклами природи і символізує продовження роду, початок новому життю, оновлення.
- знак смерті. У фольклорних текстах смерть часто змальовувалась в образі нареченої: особливо це стосується героїчного епосу, дум та пісень на козацьку тематику. Остання наречена, що приходить по воїна - це саме смерть.

Ось так, щільно прибравши власну Наречену кольору Хакі у досить таки неоднозначні значення, автор творить свій власний, сучасний міф, поєднуючи цикли народження та смерті в єдине коло. "Маятник життя", що розгойдується від дотиків часу, руйнує межі поміж початком та закінченням. Світ циклічний, тому ранок у тексті Барета неодмінно "незабаром"...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027044057846069 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати