Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Рецензії

про народ і про птахів

(Рецензія на твір: Легенда про птаха з барвистими крилами, автор: Наталія Дев’ятко)

© Олексій Тимошенко, 25-03-2007
текст зацікавив, щось в ньому є, торкаюче, чуттєве. Казка не казка, так, історія. Образ птаха вдалий, викликав до себе почуття подібні до того, що переживала героїня. Змістовно розвязка не те щоб слабенька, але могла бути кращою, здається -автор не використав усіх можливостей тексту. Я так зрозумів, що птах таки подарував народові вічність і вони перетворились на таких же як і він. Якщо я правильно зрозумів, то питання - за що було народові подаровано цей дар? Просто за те,що цей гордий народ сподобався птахові? Необгрунтовано. Зацікавило б,якби народ чимось зачепив птаха.Чи щось інше. Ще здалося, що самотність не є ознакою того, що подорожуючи оминають цю землю. Якби вони були б вороже настроєні, інша справа. Для подорожуючих самотність не є важливою причиною, щоб оминати людей. Самотні теж можуть бути цікавими ( хоча можливо і не доброзичливими).
Війни можуть приходити з чужими бажаннями, але часто це бажання наших же співгромадян.
"руки, наче чари лісові" - що мається на увазі?
"Гарна вона була, та й сестри її, " - мабуть "гарна на вроду".
"ягоди не зав'язалися". - може цвіт? ( але невпевнений).
Наступний блок:
"Різними вони стали - дехто майже повністю лишився собою, дехто зробився одним тим дотиком.
Вони обирали людей, слідкували за ними, жили їхніми життями, а потім ті життя обривали. А іноді рік за роком вели крізь небезпеки.
Різними вони були, та гордими своєю красою, яку люди з жахом вдягали в шати потворності.
Іноді їх кликали вголос чи виглядали з порога, бо кожен з них на мить затримався на порозі перед початком подорожі.
Кликали для себе і для інших. Іноді вони відгукувались, іноді укладали угоди, іноді сміялися з людей, як з навіжених" - багато абстрактних речей, наприклад, жили їхнім життям (це як, що мається на увазі?). Я от не зрозумів, ким вони таки стали, може варто пояснити, бо складається враження, що це щось значне,архетипове, а от вловити не можу. от знову "Іноді їх кликали вголос чи виглядали з порога, бо кожен з них на мить затримався на порозі перед початком подорожі.
Кликали для себе і для інших. Іноді вони відгукувались, іноді укладали угоди, іноді сміялися з людей, як з навіжених". Які угоди, чому кликали?Чому сміялися? Соромно, але не можу зрозуміти. Поясніть.
Бажаю успіхів, пишіть ще.
З повагою, Олексій Тимошенко.

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027837038040161 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати