Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Ворота у небо (2), автор: Наталка Ліщинська)

хороше було читання, Наталко, правда

не буду стверджувати що геніально, неперевершено або шедеврально -
поки що "зло любові" - усе ж таки поза конкуренцією,

"Ворота" цікаві.. як на мій смак, як раз таке - не "продукт" відпрацьованного стилю,
яким заповнюються сторінки і сторінки і сторінки, зростаючи у епопеї,
а саме - авторський такий текст, в який усе-таки мусиш вчитуватися, бо
досказано не все, десь трохи може й намудрено, десь трохи б скоротити -
але це все якраз і цікаво, як нмсд, -
цікаво занурюються саме у "кухню" творчості - зі власними думками щодо усього

органічність тканини не суцільна, звісно, але сказати, що, для прикладу,
мене більше б інтригувало саме те, як відбувався цей запаморочливий злет кохання
(більше би "м'яса з кров'ю" - якщо вже його таки - чимало накидано для змалювання більш
другорядних соковитостей) - але з іншого боку є перенесення цього діла у площину
символічну, і навіть розвинутіше, а точніше - рази в два довше
(мається на увазі спостереження з-за бузкових кущів)
яке в свою чергу, на перший погляд і саме у порівнянні з іншими серйозними моментами
оповідання, якось наче би не те -
але зрештою, враховуючи художнє розмаїття, повертаючись вже від цілого,
трохи відганяючи демонів власного егоїзму на користь егодемонів прочитаного автора
усе цілком приймається, ok

режисура (звісно, майже нема творців, які на 100% контролюють сей процес), так само
як стає весело, коли якісь дуже неординарний у парадоксальній непропорційності
але на противагу всім живий і вражаючий віршований твір автор намагатиметься
видавати за винятковий витвір власного інтелекту - саме так від альфи до омеги -
(ну хіба би це був Едґар По) -
скоріше віриться тим, хто каже про те, що він незнає, звідки воно все взялося
(типу "я лише записував") -
так от режисура це штука дуже примхлива, власне у більшій частині - примха
і не раз, керуючись саме типовими правилами у напрямку від common sence,
"арифметично" - нічого особливо живого і не створиш, є таке

одне-єдине, що якось не лягло в душу і трохи опісля -
оце хоча і невеличке теоретизування в абзаці від слів «Жінка… Завжди вона…»
але згоден із тим, що це мабуть власні травми
(не зна чого, якась дедалі більша зненависть до риторичних вмотивувань, особливо якщо
вони на ділі без потреби - бо таке враження, що оповідач ну просто необхідний посередник
між тобою і якоюсь такою простою мудрістю, до якої без нього ну нізащо не доперти,
або це якесь одкровення для вибраних розумів, в яких потім місія - розтовкмачити невігласам
ясно - це я вже перевикривив - але чуття десь у такому полі вештаються... .)

однозначно, плюсів багато, як уже одразу було сказано - читалося дуже приємно
врізноманітнено - тут і поезія і конспективний стиль і гра у банальну небанальність тощо
і взагалі - настрої своєрідні & привабливі у Вашій творчості останнього часу -
притаманна сутінковість немов плащаниця, яку не подив перешито-ґаптовано
і золотом і сріблом і бісером і камінцями і тінями і химерністю і казками etc.

чесно_відверто кажучи, хоч це мабуть хибний хід, але -так само- хтозна
якось із плином цього року мені усе важче і важче спілкуватися взагалі із будь-ким
видання примітиву на кшталт "класно, але мало" - вже давно неможливе
а видобування небачених розкошів усе вище вище і вище вже потроху
стає наче невиправдано-обтяжливим, ймовірно і трохи смішно виглядає з боку
(не знаю)

але є моменти читання і обговорення - хоч би і квазі-монологами деяких речей
коли, однозначно, хотілося би певним чином висловити саме інтерес до процесу
розвитку, прогресу, наче дуже важливих для себе самого, всупереч всьому
що десь-там-приблизно-начебто-але-звісно і т.д. (пішла маячня)

головне напевне, аби завершити нарешті ці блукання між сполученням слів -
що у Вас виходить так чи інакше живе і своєрідне і - нмд - з кожним разом красивіше
для мене це таки-головне
ідеї, концепції, риторика, тощо - це все добре якщо помірно, але якщо воно
сіреньке й невибагливе, то ніби і не художнє, не привабливе і зрештою -
неефективне і недійсне. як світ без барв і відтінків, їхнього переливу і обертання -
як світ-мрець, мабуть і так

хай Вам твориться щасливо і свіжо, ризикуйте і наважуйтеся, відчувайте
і думається - попереду ще багато різних коштовностей
було би надзвичайно шкода їх не побачити, раніше чи трохи пізніше
хай би це все йшло і далі, як досі

усіх важливих одкровень і відлунь у цьому процесі Вам
якнайчудовіших

з повагою

С*

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.045864820480347 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати