Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2699
Творів:	51654
Рецензій:	96053

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Весняна казка для дорослих дівчаток

(Рецензія на твір: Легенда про юну Весну (частина друга), автор: Наталія Дев’ятко)

Написати відгук на цей твір мене спонукав той факт, що його тут майже не помітили. А він заслуговує уваги. Можливо критиків відлякала жанрова приналежність „Легенди про юну Весну”– казка-фентезі. Взагалі, до фентезі ставлення, гм..., дещо упереджене. Кумедно, але на один мій твір у цьому жанрі майже усі відгуки починалися манрою-оберігом на кшталт „я, звичайно, не люблю фентезі...”, :).
Та ж досить хвілософії, скажу одразу - „Легенда” мені сподобалася. Складний, інтригуючий сюжет, живі, неоднозначні і не картонні персонажі. Цікавий прийом перемежування сучасності і фентезійного світу. Хоч, можливо, це трохи розкриває фінал, бо одразу впадає в очі, що Вожатий хлоп зовсім не простий. Одним із важливих елементів твору у цьому жанрі є світ, де діють герої. Він мены здався свіжим і оригінальним. Хоч фентезі я читав не так щоб багато, та здається нічого схожого на вібруючі шпилі, які манять птахів та трав’яних мечів чарівниць не зустрічав.
Як писав Сапковський в якійсь із своїх іронічно-критичних статей, автори-жінки майже завжди протягують контрабандою до фентезійних творів філософію. Пані Наталка – не виняток, :) .
Відмічу ще гарний авторський стиль і багату мову.

Із недоліків – жменька дріб’язкових русизмів. скала – скеля, виплеснуться – вихлюпнуться, чим – у значенні ніж.

Часом авторка трохи зловживає всілякими уточненнями, це робить текст важким:

Такою була і дівчина, що носила перше ім'я весни, ніжною, та могла втримати в руках меч, не менш гострий, чим шпилі палацу королеви Тінтірлат, і так само невагомий.

Передчуття бриніло в грудях, золотисті тіні ковзали по молодому обличчю вже дорослої, та від того не менш відважної людини.

Стріла напоготові, білопера, його улюбленого кольору.

Як сказати простіше? Ну напр., „Білопера стріла була напоготові”. Зайві уточнення гальмують текст, а в даному разі це динамічна сцена.
Усі ці дрібнички я повиколупував зовсім не для того, щоб якось дошкулити авторці, а зовсім навіть навпаки. Авторко, пишіть ще!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.05829381942749 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати