Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

студії-мурудії

(Рецензія на твір: Самовчитель графомана 5, автор: Антон Санченко Статус: *Експерт*)

Що цікаво, крім Головного управління Спілки АА, в кожному облцентрі (і плюс ще містах облзначення) мають місце філії АА, при яких теж є студії. Там, де я навчався (середина й кінець 90-х), студенти-студійці її позаочі називали Погріб (спражня назва студії - "Степ"), бо на той час очолював її добродій на прізвище Погрібний. В принципі, хороша людина й журналіст, а от діяльність, суть і дух Погріба точно відповідали його назві. Прийшовши туди, графоман-початківець чітко починав розуміти, що тут його праця і буде похована за всіма ритуалами. Хоча, ні, може, з цього щось і буде, але в наступному житті. Це буде довгий рейд у вічність, такий собі багаторічний круіз на субмарині з надією на те, що колись вона вспливе. Однак потім приходить розуміння, що підводні човни не вспливають, вони піднімаються на водну поверхню, а "вспливає" зовсім інша річ. І щоб довго не терзатись в застінках Погріба, молоді графомани скучкувалися в свою літбанду, де вони почували себе комфортніше і затишніше, де ніхто не заважав їм стібатися з усього, що попадало їм на язик, спадало на думку абощо. Проте і для ретрограда, і для авангарда був один спільний ритуал по завершенню читань і засідань - всі (або майже всі) дружно йшли до кнайпи і там проводили істинні майстер-класи на профпридатність. Ось там і починалося живе обговорення...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.032171964645386 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати