Доброго дня, шановний Сергію!
:-)
Мені від Вас нічого не треба. Якщо Ви робите саме такий висновок, то мені - жаль, бо, НМСД, нам не вдалося порозумітись.
Як буде бажання "рознести вщент" якийсь мій твір - не заперечую.
:-)
З повагою...
Доброго дня, шановний Сергію!
:-)
Почну відповідати з кінця.
1. Я не захищаю свою поезію. Вона дійсно не потребує захисту, бо я впевнений у тому, що роблю. Навіть, коли жартую чи епатую.
Чи не занадто я самовпевнений та пихатий у такому ствердженні? Ні, бо, навпаки, дуже суворо ставлюся до написаного, і як воно не відповідає певним вимогам, то просто витирається. Основна вимога - нікого ПЕРСОНАЛЬНО не образити. Бо я не суддя.
Крім того, я можу експериментувати, нехтувати (ДО ПЕВНОЇ МІРИ) формою, але ДУЖЕ ЧІТКО стежити за суттю твору. Перед публікацією я ретельно перевіряю кожне слово і думку, бо не маю наміру заробити славу Ляпіса Трубецького. Перевіряю як за законами логіки, так і за правилами версифікації.
2. Якщо я не захищаю свої вірші, то чому досить жорстко даю відповіді певним дописувачам?! А я не жорстко відповідаю. Відповідаю - твердо. Бо якби відповідав жорстко, то зі мною взагалі ніхто не спілкувався б. А чому твердо, ради чого?
Є такий вираз: сильних біти - дурість, слабких - підлість, а бити сильних ради слабких - чеснота. Я вважаю, що критика має бути вправною. Не поблажливою, не позитивною, а думаючою і вправною. То коли я бачу критика, який приходить на мою сторінку, і замість критичних конкретних зауважень займається невідомо чим, то я відповідаю йому у його ж манері. Не більше, і не менше. Як дзеркало. Як ти сказав, так воно тобі й відповіло. Бо такий критик, прийшовши до поета-початківця, який ще не має вправності у дискусіях і не може за себе постояти, може прибити його до землі. Ви скажете, що справжнього поета прибити не можливо. А я відповім, що багато разів таке вже бачив.
3. Ви кажете, що я можу не читати Ваших коментарів, як вони для мене недостатньо схвальні. Дякую, що Ви вже почали мною керувати на сторінці, яку мені виділив ГАК.
Та я не прошу ні у кого схвальних коментарів. Ви можете сказати, що я на схвальні коментарі відповідаю більш м'яко. Так, бо більшість схвальних коментарів взагалі не несуть аналізу. Як людина чемна, я просто відповідаю дописувачу, що бачив його коментар і дякую за увагу.
А от несхвальні коментарі я ділю на дві групи. Перша - конструктивні. Відповіді на них так само чемні та конструктивні. Друга група - неконструктивна критика, та ще й з помилками, та ще й з позиції зверхності.
Давайте пригадаємо, як почалося наше з Вами спілкування. Принаймні те, яке я пам'ятаю. Ви прийшли на мою сторінку і просто написали звинувачення, що я відповів нечемно жінці. На що я відповів, що писав НЕ жінці, а КРИТИКУ. Я попросив обґрунтувати Вашу думку. Далі повторювати не буду, Ви можете самі перечитати листування.
Але, Ви ж мені - ні "привіт", ні "до побачення". Одразу звинувачення. Ви скажете, що то не звинувачення, а Ваша суб'єктивна думка, і Ви на неї маєте право. Так. Але я вказав, що якби Ви були пересічним громадянином, то я взагалі не звернув би уваги. Та Ви - вже знаний автор. Тоді чому дозволяєте собі таку форму спілкування зі мною? Що дає Вам право не на суть думки, а на її негативну, по відношенню до Вашого опонента, форму?
З. Ви скажете, що розділ 2 моєї відповіді - маячня божевільного. Добре. Але Ви прийшли до мене ще раз. І що Ви сказали? "... я й не певен на сто відсотків, що Ви самі повністю усвідомлюєте...". За логікою цього виразу, людина, до якої Ви звертаєтеся, може мати такий низький рівень розвитку, який робить неможливим усвідомлення. Дякую за оцінку.
Якби Ви, як і мої колишні критики, які вже обпеклися, переглянули хоч якусь частку творів, то, напевне, помітили б, що я часто нехтую формою віршів, і НІКОЛИ - їх суттю. Та про себе не буду. Повернусь до Вас. Мені є що Вам відповісти, чи я усвідомлюю, що я і зробив. А от комусь може забракнути слів, щоб відповісти, що усвідомлює. Крім того, я вже мовчу, що вираз, який Вам сподобався, несе у собі ще один сенс, який можна побачити, як не відділяти його від контексту.
4. Вказавши Вам на можливість зайти на мій сайт, я НЕ вихвалявся, а у такий спосіб дав Вам пораду спочатку зібрати інформацію про об'єкт критики, а вже потім приступати до мого "розгрому", добряче підготувавшись, та виступаючи з конструктивних позицій. Саме це радить не тільки теорія критики, а й саме життя. І вивчити не для того, щоб знати, кого сварити, а кого ні, а для того, щоб зрозуміти, ЧОМУ АВТОР САМЕ ТАК ПИШЕ.
З повагою...
Пи.Си. Вибачте, що лист дещо неструктурований. Нема часу на перечитування.
"нижки з певних питань керування підприємствами" так само як і "питання версифікації" в жодному разі не є і не можуть бути визначними для характеристики поета.
Щодо "дуже мало", то - можете просто не зважати на мої коментарі, якщо вони недостатньо схвальні для Вас.
І нарешті: справжня поезія не потребує такого захисту, вона говорить сама за себе.
Шановний Сергію!
Ви у коментарях до одного мого твору дорікнули мені, що я негарно відповів жінці. Я написав відповідь і Вам, і ще одній рецензентці. Але Ви, мені здається і може таке дійсно бути, про цю відповідь повідомлення не отримали. То я кажу, що вона є, і, як буде бажання, можете її переглянути. А як захочете мене ще у чомусь звинуватити, то пишіть у окремому коментарі, я буду Вам відповідати, як це буде мати сенс.
З повагою...
Добрий день, шановний Сергію!
:-)
Мені здається, що Вас дещо вводять у оману стосовно мого рівня освіти ті жарти, які я пишу. Чим я займаюсь і що я вмію Ви можете побачити на моєму персональному сайті - azubr.com.ua
Як буде бажання, то можете там і переглянути мої книжки з певних питань керування підприємствами. На деякі з них я зараз отримую свідоцтва, як на наукові розробки. У питаннях версифікації я теж, до певної міри, знаюся.
Я не знаю, чи Ви усвідомлюєте, що навіть жарти у мене завжди мають певний підтекст, а тім більше ті твори, які я пишу як більш-менш серйозні. І якщо Вам вдалося знайти у мене УСЬОГО ОДНУ думку у цьому тексті, то, прийміть на віру, це дуже мало.
Щоб Ви не думали, що я Вас намагаюся образити чи показати себе дуже розумним, то скажу, що на усвідомлення мною тої думки, що Вам сподобалася, вказують слова ПОЛИН ТА ЗБІЖЖЯ, як два напрямки моєї творчості - розваги та серйозні роздуми, які дуже часто поєднуються у одному творі-полі.
:-)
З повагою...
