Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Я не знаю

(Рецензія на твір: СМАК ГРУШІ, автор: Юрій Кирик)

що сказати, бо думок, відчуттів, емоцій так багато, що навряд чи їх можна втиснути в слова. Прочитала ще вчора, але враження було настільки сильне, що... От і сьогодні, відкрила і перше речення, що спіймала поглядом - "Є місцини такі далекі, що туди вже не повертаються спогади, а є такі, що викликають приємний щем, де було так добре, що боїшся, аби не затратився бодай якийсь штрих з того, що гріє душу. " - схлипнулося...
"Померла не сама Маринка. Помер увесь той світ, в якому жила, бо ж люди живуть не самі по собі, їх не можна відокремити від їхнього оточення. " - теж...
Думаю, що найголовніше у творі те, що високий професіоналізм не є тут чимось таким, що робить текст просто красивим у художньому , "орнаментальному " сенсі. Він допомагає втілити те, без чого не було б такого сильного емоційного впливу, і сама майстерність, якою б вона не була, з тим би не впоралась. То не просто вміння, то - набагато більше, глибинніше, те, що дається чи не дається людині при народженні.
Успіхів Вам!
З повагою, Ніна

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038496971130371 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати