Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51563
Рецензій:	96011

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Здоровлення з ґратуляціями!

(Рецензія на твір: Мед з дікалоном, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

Здоровлення з ґратуляціями!
Останнім часом на ГАКу пішла ціла хвиля цікавих і майстерних прозових творів. Ледь устигаю прочитувати. Не кажу вже щоб рецензувати усі ті тексти, як просто вимагають, аби про них написати хоч рядочок чи два. Тим паче, що написати рядочок чи два мені рідко вдається. Усе тягне, підсвідомо, на великі форми... :)))))

Але оминути цей твір просто НЕМОЖЛИВО! Отже, висловлю декілька своїх думок, що прийшли відразу, як прочитав. Далі, можливо, з’явиться щось іще.

Назва. Дуже влучна. Приваблива сама по собі. Містить потенційну драму суміщення несумісного. Обіцяє щось цікаве, несподіване, питомо народницьке, жартівливо-іронічне тощо. Вельми доречна й абсолютно обґрунтована - як стає зрозуміло під кінець прочитання тексту. Приймається стопудово!

Сюжет, закручений довкола лікьора - це те, що є приємним і несподіваним. З огляду на деякі рецензії, тло, на якому відбувається подія твору є бодай чи не найбільш цінним для читачів. Переконаний, що так і має бути! Головна авторська думка, на моє глибоке переконання, не повинна лізти відразу в очі, а натомість заповзати в читача непомітно і ненав’язливо. Як, наприклад, образ гостинного отамана в цьому творі.

Малий формат твору має свої переваги. Але часом має і недоліки, бо хочеться дізнатися більше про героїв, які дуже рідко можуть виходити за межі схематичности. Иноді бракує деяких важливих деталей (напр щодо поранення в листопаді 1918 - хто? що? як? чому?). Тому, надзвичайно важливо повикидати увесь "баласт" і заповнити його такими речами, чи паки реченнями, які б спрацьовували дуже інтенсивно й багатовимірно.

До речі, про багатовимірність. Або, якщо трохи перфразувати заголовок рецензії від АС, дискурсивність цього твору. Це хіба не один з безперечних смаколиків (с) і особливої цінности цього твору для ГАКу! Ідеться, наприклад, про суперечку за столом в отамана щодо великої-малої форми. Та й про укрлітераторів у Гуляйполі - це дуже й дуже прикольно! :)))))

Під кінець, як завжди, спробую віднайти якісь зачіпки. Це все, звічайно, дрібнички, але...

в далекому Петрограді - оскільки до цього міся ще не вказано де саме відбувається подія твору, то не зрозуміло, чому Петроград є "далеким";

зірвав золотаві крильця погонів - а що ж залишилося на погонах після того, як було зірвано їхні крильця? Тобто, варто уникати кліше з одного боку, а з иншого - предментну дію описувати предметно - зірвав він, очевидно, все ж таки погони, а не крильця. З тексту не конче випливає, що крильця й погони - це одне й те саме. Далеко не кожен читач це зрозуміє. А може дійсно, йдеться про якісь старовинні парадні еполети?

франтову офіцерську шинелю - спершу подумав, що то було очипатка, бо мусила б бути фрОнтова, потім збагнув, що ліпше було б використати один з цілої купи доречних синонімів дженджуристий, джеджикуватий тощо - аби уникнути зітнення сенсів і можливого непорозуміння

індуїстських мантрів - про це вже писалося; додам лише, що мантра - жіночого роду, тож у родовому відмінкові множини матиме нульове закінчення; а взагалі б краще залишити в однині - на кшталт гіндуїстської мантри

лозунги – гасла

епізод з грамофоном не є конче потрібним; НМД, цікавіше було б згадати чи трохи більше сказати про поранення, яке він дістав у тому страшному листопаді 1918 - бо я не зрозумів, що саме страшного малося на увазі - кінець Першої Світової, чи може йшлося все ж про листопад 1917?

давай підкинемо тебе додому - не певен, що в доавтомобільну еру саме так казали, може б варто застосувати якесь инше дієслово?

батька - розумію, чому російське написання, але НМД ліпше було б батько, з різних причин

паруччік - я вже писав, неодмінно треба залишити, як частину образа

Насамкінець, якби не дискурс у рецензіях, я б теж прогавив Хвильового. Утім, якщо бути щирим, то я таки відчув печінкою, що ця "цитата" наприкінці мала глибше значення, ніж це могло видатися на перший погляд.

Юрію, щоразу твої тексти стають кращими й кращими! До речі, вимальовується вже певний тематичний цикл. Це чудово! Будь ласка, пише ще!

Щиро,
Олесь Б :)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027099132537842 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати