Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Мед з дікалоном, автор: Камаєв Юрій Статус: *Історик*)

© Ігор Скрипник, 27-02-2007
Цікаве оповідання. Особливо з огляду на брак творів на подібну тематику в сучасній українській літературі.
Тепер детальніше. Мені здається, що в кінцівка занадто м’яка. Ну не могли, так милосердно відповідні органи поставиться до головного героя!
Дрібніше:
«лінкор „Святий Павєл”» – може “Святий Павло“ або “Святой Павєл“ (маю на увазі, що одне слово українське а наступне – російське).
«В колону по трі становись, - снову горлає Крігге» - може “снова“ або “знову“
“на кшталт ідуїстських мантрів“ –може індуїстських
гасло „Партія більшовиків – покращення вашого життя вже сьогодні” – НМД, занадто сучасне, теперішнє (щось на зразок гасел сучасних партій)
поруччик – і на російській, і на українській пишеться як поручик
і в кінці “подследстенного“ – подследственного
А так цікаво і необхідно.
Щиро І.С.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.041884899139404 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати