Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ну от! Є ціль - читач, є лук - автор, є стріли - аналітика і емоційність!

(Рецензія на твір: Сто років самотності Євгена Пашковського., автор: михайло карасьов)

Тож логічно, що ціль вражено - після такої рецензії хочеться негайно познайомитися із книгою Пашковського.
Дрібниці, котрі трохи каверзнули. :-) Автор (Пашковський) говорить САМ ПРО СЕБЕ, про свою книгу на початку статті, хоч і використовує відгук Загребельного - це такий відтінок ледь неетичний - навряд чи я добре зможу пояснити, але гадаю, що ти, Михайло, вловиш, про що мені йдеться... Гіркоту його я розумію - чому ж ні, але це не те, не те...
Також мене відкидає дещо зверхнє оте про читача: "Не розуміє, не читає, бо не здатен". Читач - це все, що є у автора. Його тре" любити, поважати, цінувати. :-) Його тре" заманювати у книгу, а не казати, що він - дурень. :-)

Аналітична складова тексту - бомба! Браво! Як на мій суб"єктивний смак, ще крапелечку додати би емоційності, але приємно, що вона присутня - я відчуваю твою, як автора рецензії, небайдужість до книги, позитивне ставлення, захоплення. То дуже важливо для того, хто читає рецензію - упіймати настрій рецензента від книги.
На мою думку, блискуче завершення статті - сильніше прозвучало, ніж початок. Відчувається потужно.
Дякую, Михайле, то була насолода від спостереження за роботою мозку класного аналітика!
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.039341926574707 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати