Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ого! Яка вистражданість Любові!

(Рецензія на твір: Материнство. Трансцендентна рибалка, автор: Ольга Ярмуш)

Дозвольте трішечки поредагувати, бо вірш нічого іншого не потребує, це - скарб.

А у тебе у лоні ніби полощеться рибка,
Маленька і золота, ПОТРАПИЛА в ятір плоті.
Але їй не страшно, бо все ще незнане й безлике
І їй сняться сни про світло ТА сонячний дотик.
І про тебе, про ту, котра ходила до Бога,
ЦІЛУВАЛА ЙОГО розшитий зірками поділ-
Просила не втіхи, не слави, нічого чужого,
А хоч би СЛЬОЗИНОК ЩАСЛИВИХ з очей породіль –
Як талісман. А може, про Бога то снилось тобі,
Коли ти була, МОВ ріка, КОТРУ випила спека,
І груди твої наливні - це пусті жолоби,
якими ще жодну не впоєно сонячну Мекку…
Не просила – стогнала ЗРАНЕНОЮ ОЛЕНИЦЕЮ -
зірки і галактики від того тьмяніли та гасли…
Насмілилась глянути БОГОВІ В ясні зіниці
і узріла в них Долю. І Доля наспіла у часі…

І сталося диво. Диво - дивонько!
Сни і сльози
Потонули в п’янкім сокровенному мареві,
Коли груди твої налилися молозивом
А лоно змінилось у налитий любов’ю акваріум.

Дякую Вам, пані Олю, за те, що мені було що шліфувати, із такою насолодою та ніжністю тримала цю безцінну коштовність - рідкісна радість "ювеліра" :-)
Залишилося понатискати усі кнопочки...
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.026700973510742 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати