Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Цікаво,

(Рецензія на твір: МІСТО, автор: Той, що греблі рве)

чи може бути поет щасливим? От без надриву, без трагізму? І справжнім?
Існує стереотип (слово неточне, але іншого не знайшла), що ні, і я розумію чому так... Скільки у тому небезпечної гри, а скільки життя? Гра стає життям і навпаки, а слова, зронені у світобудову, повертаються сповненням. Напишіть щось світле, га? :-) Нехай сповниться... Хай мінус знівелюється плюсом... Ет, занесло мене - так, знаю. :-) Тільки лякає "вже мене ніде", хоч Ви відчуваєте, інші теж, я відаю, що Ваш вірш - Поезія. Крапля безнадії не зашкодить?.. А спробуйте залишитися в українській літературі світлим. Чи ж не виклик? Відчаєм легше взяти всіх на абордаж. Ага, я навмисне Вас дратую. :-) Це неправда, просто боюся, що світобудова прислухається до Ваших "вже мене ніде"...
Вірш - потужний... Дякую, Сергію!
З повагою,
Наталка

P.S. Відпустила мене образа, нарешті зовсім-зовсім. :-) Ось Вам лінк: http://life.pravda.com.ua/surprising/494f8a488e7eb/ Зробила таку зірку-сніжинку - ух, краса, помилуйтеся і Ви, там є фото. :-) Може, хоча ми й дуже різні :-), Вам посміхнеться на це біло-пухнасте диво.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03833794593811 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати