Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Гм, написала таку велику рецу,

(Рецензія на твір: Зимова летаргія., автор: Лариса Іллюк)

на Ваш цей вірш, а її шлях трафив. :-) Глюкнуло щось.
Ну, повторю з пам"яті тезово-коротко, отже:
Цікавий вірш і є у ньому свіжість.
Дуже сподобалися перша, третя та четверта строфи (браво!), хоч ось цей рядок: Уплав піде хисткий місток хотілося би відчути не простою констатацію факту повені, а якось ближче до людських станів. Скажімо для прикладу: Уплав піде вагань місток.

До цієї строфи хочеться причепитись:
Шибки вже іній вранішній мережить. - не свіжо
Донизу сонце − не межа. -неясно
Зимові інкрустації бентежать...
Мороз − що, хоч не вирушай. - зле читається, на цьому рядку затинаєшся.

І до останньої теж:
Напоїть свіжим вітром п'яно-п'яно, - не ново, зужито, повтор
Здурманить перший-ліпший шлях. - невдалий рядок, хоча це якраз суб"єктивно.
Мереживо рядків сплітати стану
В безмежно інших мережах... - наголос на мережах не той.

Хочу Вас запитати, Ви про смерть оце? Може, я помилилася, але щось таке моторошнувате в останніх рядках гмигнуло, та й на запитання не мус відповідати...

Дякую, пані Ларисо, знахідки у віршеві є пречудові (не перераховуватиму, Ви їх і так знаєте :-))
З повагою,
Наталка

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035875797271729 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати