Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Несила читати багато

(Рецензія на твір: Місячні тромбони, автор: Yephrem Patsyukevitch)

Читати такі вірші - це мов їхати вулицями нічної Барселони - все рясніє, світиться, все не пусте, все неправильне і заломисте, і глибоке, і ця карколомна архітектура так перекручує все всередині, так знічує і змучує, і запаморочує, і заломлює, що хочеться викинутись з авто на першому ж перехресті, дістати ручку і писати, і писати, і колошматити волосся на голові, і знов писати - невідомо з чого, невідомо на чому, хоч і на власних штанях, якщо немає поряд паперу. І хоч раз досягти того, щоб геть зневажити формою, і писати як дихати, або як кашляти...

Я рвати ладен голими руками
цей вірш

писати цей вірш як жити... Але в кожного свої пастки, і пустки, і кутки, і діди в кутках, і вечеря на стільці, і сорочка на бильці... Марно хотіти і марно прагнути... Бо в кожного свій галоп, і алюр, своя інохідь, химорідь і безвихідь...

Мені вже неважливо, що звідки виникає, з якої труби у яку трубу вода перетікає, якщо вона таки перетікає, бо це може бути звуковий запис на плівці, імітація, ілюзія. Мені важливе враження, яке залишає та вода, якщо то вода, бо може то поїзд, а може то коні, або дядько косить траву під вікном. Зрештою, я й не хочу знати. Резонанс бо й так відбувся - поза цим усім... Дякую за цей резонанс.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02682900428772 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати