Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51586
Рецензій:	96021

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Під час прочитання Вашого вірша...

(Рецензія на твір: Моїй коханій Україні, автор: Біленька хмаринка)

...мені пригадався власний дитячий текст, страшно сказати - двадцятирічної давнини. Починався він багатообіцяючими рядками:
Моя Україно, рідна земля,
Щоб війн ти не знала, росла і цвіла...
І тут я, можна сказати, потрапила у глухий кут: бо куди ж їй рости, Україні - хіба від Сяну до Дону? Якщо Україна "росте і цвіте", як квітка, то хай уже краще "зеленіє". Але рядок: "Щоб війн ти не знала, зеленіла й цвіла" явно вибивався з розміру. Коротше, складний процес віршування залишив у душі гіркий осад.
Але мені тоді було 10 років.
Так от: якщо авторові 10 років (і навіть трохи більше), то я цей текст приймаю. Бо за такими, дитячими, творами судити, "що з того вийде", майже неможливо. Курчат рахують по осені. Іноді життя вчить віршуванню значно краще, аніж будь-які вчителі.
Інша справа, що коли я мала 10 років, у мене не було можливості отак взяти, і викласти на загальний огляд свій перший вірш.
Зараз мені здається, що це було дуже добре.
(Усе вищевикладене має сенс у випадку, якщо вірш шановної Біленької хмаринки - таки не стьоб. Але якщо це усе таки стьоб, я категорично не погоджуюся із намірами його забанити. Усі жанри мають право на життя, окрім... ну, далі зрозуміло).

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.02770209312439 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати