Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46598
Рецензій: 90903

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Як тіпа вроді нібито неначе (вірш)

(Рецензія на твір: Моїй коханій Україні, автор: Біленька хмаринка)

© Yephrem Patsyukevitch, 06-11-2010
Не хтів би зразу плакати на вашому параді, пані Біленька хмаринко, але все ж...
Щодо "коханих" - прошу Вас поглянути на http://gak.com.ua/creatives/2/17801 В найближчі 100 років це для мене, приватно, еталон. Кохати землю та решту неодушевлених об'єктів - чи се різновид збочення?
У Вас, як на мене взагалі-то, непогане та ніби досить і вправне начебто римування. Що зайвий раз доводить, що не в римі щастя. Рядки настільки невдалі (якби не стримуватися, то сказав би просто - "дубові", не вичитані та не перевірені своїми губами), що неможливо критикувати в рамках цензурної мови. Подальше - випадкові спостереження.
- "Вона ж бо справді є свята!" Або вона свята, або несвята, а "справді свята" - значить що Ви брешете, або намагаєтеся накинути невластивий і неприродний статус. Ісус - або є християнам Бог, або решті святий, пророк і мудрець; а "є справді Бог" - це вже туфта з усіх боків. За аналогією.
- "Повинні ми читать щомить". Мусимо та повинні? Типу, блювати хочеться, але повинні, нічого не зробиш? "Читать щомить"? Яка гармонійна структура... Не кажучи про картину. Коли ви не можете відчуть на мить яка це муть, нам нема про що говорить-сказать.
- "Дніпрова бистрая вода" Останнім разом коли я дивився, дніпрова вода текла поважно, повільно та статечно. Може з тої пори Дніпро перетворився на Тису, абощо-тощо? А з Володимирської гірки засурмили трембіти? Од Вашого тексту, пані Біленька хмаринко, тхне паскедним фальшем, а не "любов'ю" (коханням?) до України.
- "побіжу собі тихенько в садок, де вишенька моя!" Мені бракує сірих клітин, аби втямити про що ви ліпите. Єдине щастя в тому, що сей текст помер іще до того, як Ви його виставили в нет. Requiescat in pace

А чому Юхниця з "крилатим катьонком", а Ляшкевич із "Канцом Дрєвності", Єфреме? :)))

© Валерій Хмельницький, 12-05-2013

"Останнім разом коли я дивився, дніпрова вода текла поважно,"

Фіг вам! То ви мабуть не туди дивилися!!!!!!!!!

© koka cherkaskij, 13-11-2012

родршщ

© анонім (178.95.188.—), 26-06-2011

Шановна пані Кицю, проаналізувавши власні писання, не можу не погодитися із Вашим слушним зауваженням (:
З повагою
Галина М.

© Галина Михайловська, 10-11-2010

Галино, а я от іноді заглядаю на ГАК і теж думаю: чи стьоб те, що я читаю, чи ні. І часто виявляється, що таки ні, хоча всі прикмети в наявності :)

© Сталева Кицька Panzervaffe, 08-11-2010

Єфреме, Михайле й пані Та, що марить!
Я ризикну висловити свою неоригінальну думку - бо це вже не вперше, що доводиться з нею виступати - , що маємо перед очима стьоб. А тому тут критерії оцінювання годилися б інші.
Чому я так думаю? А ви подивіться і на рецензію пані Білесенької. Вона написана в тому ж жанрі. Якщо взяти оцей текст, то прокольними (тобто такими, що дозволяють запідозрити стьоб) є принаймні два місця: "читать ЩОМИТЬ" - це все ж таки навіть початківцю молодшого шкільного віку таке не примариться, і найяскравіше "спасибі, Україно, що в тебе є я". Це вже пародія Галкіна на Баскова "Спасибі моїм батькам, що вони подарували мене світові". Власне, і шедевральний останній рядочок про вишневий садочок, це ж Сердючка: " А я піду в садочок, наїмся черв яків".
От вбийте мене (знаю, що зараз знайдуться бажаючі, я вже це проходила, коли висловлювалась щодо інших любителів пристебатися не на ті теми), але це стьоб.
Як жанр - він має право на існування. без сумніву. Тема мені здається вибраною, або ненавмисне невдало - тоді побачимо, які будуть досягнення пані Хмарки на інші теми, - або це чергове перевтілення ... от забула як його звали... сирітки-борзописця... чи ще когось з тієї ж братії. Вони мають чітке завдання - облити брудом українську ідею і плюнути в українську душу. А як це найкраще зробити? Прикинутися таким собі шароварником, чи плахтоноскою, вирячити очі по-ідіотські та й затягнути гугнявим голосом щось наче й на наш мотивчик, але не в той степ.
Адекватною відповіддю, як кажуть дипломати, було б перевтілення когось з нас у такого собі рускаязичнава дурника та римування отієї єресі, що ми чуємо навкруги (принаймні, я в Харкові чую) точно, що ЩОМИТЬ. Але ж воно наче гидко... не наші методи...
Тому, якщо такі спроби будуть ще робитися на сайті, їх, мабуть, краще ігнорувіати, а якщо вони будуть дуже нахабними та масовими - звертатися до адміна, щоб забанив.
Оце така моя думка.
З повагою до учасників дискусії
Галина М.

© Галина Михайловська, 07-11-2010

То краще цькувати? Тоді треба робити модераторський відбір віршів на сайті, перед тим, як їх розміщувати. Ех, сАлдати, сАлдати..... Тут стільки таких хмаринок плаває, Дон Кіхот відпочиває, чи ви хочете "тучі руками" розгрібати? Думаю так: або допомогти початківцю, або пройти мимо.

© Та, що марить, 07-11-2010

Єфреме, дорогенький, ну що ж ви так? Ви авторку знаєте? Ні. Може, коли вона побігти тихенько в садок збирається, вона дитячий садок має на увазі. А ви... садлат рєбьонка ніабідіт... ехххх!!!

© Михайло Карповий, 07-11-2010

До чого тут зверхність, справді, коли її й не ночувало? Це і була "реакція та підтримка", на випадок коли воно не скінчиться одним "віршем". Якщо воно й надалі однакове - дак тому є Юхниця з його "крилатим катьонком". Якщо воно хронічно хрєнове, дак тому є Ляшкевич із його "Канцом Дрєвності". Юним дівчинкам є чим корисно зайнятись, ніж оце-го. Кар'єрою тут і не пахне.
Чим швидше воно зникне, дякуйте.

© Yephrem Patsyukevitch, 07-11-2010

Ну вже ж і критики! Уявляю юну дівчинку, яка написала цей вірш і чекає реакції та підтримки. ... Хочете допомогти? Допомагайте! Але хіба так? Так можете мене критикувати, я вже достатньо доросла, не мала і не маю ніяких рожевих мрій щодо літературної кар"єри, можу сама себе оцінити.
До чого тут зверхність?
Перший вірш на сайті, а тут такий прийом...

© Та, що марить, 06-11-2010

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.41720986366272 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …