Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2699
Творів:	51657
Рецензій:	96056

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Кто ти, наказаньє ілі міласть?" (С).

(Рецензія на твір: Запрошення на страту , автор: Юлія-Ванда Мусаковська)

Юлечко, не "сколько лет, сколько зим", але... ще із зими минулого року хотіла Вам кілька слів написати... Вірш обрала цей, бо пам"ятаю досі, щО для себе зазначила, коли прочитала зАчитом - за часів Гороха те читання було. Я тоді подумала про наратора вірша(не люблю вираз лір.герой). У англомовній літ.теорії такого називають unreliable, в нім.мовній unzuverlässiger - тобто, таким, на якого не можна покластись, якому не можна довіряти. Те, чого у стосунках не хочеться (довіри хочеться), у поезії - буває бажаним. Це стильова характеристика. Наратор, якому не можна довіряти, той, який не виправдовує очікувань читача, нерідко є талановитим наратором (як і автор). Читаючи вірша, в якому такий наратор, читач у певний час починає думати, що знає, що буде далі, він навіть переконаний у цьому (не здогадуючись, що наратор unreliable), а на тому автор його "впіймав". Упіймав і у значенні - захопив як читача, полонив. Не те виявилося, чого читач очікував - точніше, протилежне. Наратор Вашого вірша для мене unreliable. До певного рядка думала, що дівчина/жінка у відчаї, бо коханого на страту поведуть або її - такий ефект очікувань (як кажуть психологи) - не виправдався - страта, виявилася, бажана. Вірш, який створює водночас і ефект очікувань, і ефект невИправданих очікувань - полонили Ви цим мене. І не лише цим. Ефект очікувань у мене тому був, мабуть, що виникла згадка про "Реквієм" Анни Ахматової (не знаю чому). "Запрошення до страти" - назва-загадка. Для мене є і у назві, і у вірші щось від Weltschmerz - "світової скорботи", чи назвіть це поетичним екзистенціалізмом... Ще, Юлечко, як же мені до вподоби незнання того, хто до кого звертається (у "Gedichte" Наталочки Пасічник мені це до вподоби теж). Оте моє "думала, що дівчина/жінка у відчаї, бо..." - було тоді, коли прочитала вірша вперше (ох ці повтори...), за другого "прочитання" віршове "ти" - стало загадкою - бо невідомо чи до певного часу говорить (ідеться про внутрішнє мовлення) жінка про чоловіка (в такому разі є дві "особи"), чи одна особа про себе собі говорить. Не буду писати, які емоції викликав вірш... Вірш чарівний.
Дякую.
P.S. Даруйте за вживання термінології - це в мене не "понтИ", а хронічне захворювання...

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.027402877807617 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати