Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51005
Рецензій: 95752

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Нехай буде тут...

(Рецензія на твір: ЖОВТЕНЬ, автор: Той, що греблі рве)

© Мoскат. (87.145.103.—), 23-10-2010
Не хочу багато писати, нечемно - вже й так забагато написала на Вашій ГАК-сторінці.
Відносно коротенько про своє сприйняття (одне з):
образ циклічності у природі, людині, бутті загалОм: схід-зеніт-захід:
це, звісно, однЕ з кількОх моїх сприйняттів:
"тисне" - над головою (як то кажуть); "високо" - піднялося вище голови (так би мовити); "в руках" - спустилося; "вродить" - зайшло й зійде, світитиме, доки знову не зайде ("всохне"). і уявно далі...
літо ("сонце тисне") - осінь (1 строфа);
осінь - зима (2 строфа),
3 строфа: весна ("буде теплим і пшеницю вимріє") - літо (пшениця вимріяна бУде) - осінь (сад, в якому опало листя і т.д.). і далі...
є серпень, є листопад, а жовтня між ними... не знаю. тут радше відчуття людиною себе у всеземному, вічному.
серед усіх можливих метафор сприйняла сонце і як метафору вірша (сонце=вірш).
"душа його гніда" - як сонце. хоча, авжеж, не тільки.
спочатку "сонце воском у його руках", а потім "в руках то час, то хмари, то вода" - ці речення пов"язані? чи вжите двічі "руках" вийшло ненавмисно? якщо задум - чарівно.

Не подумайте "зайвого", будь ласка, про наступні рядки, бо є в них різне... (вони не вірш, а так - не знаю що). Я їх тут залишу, бо виникли після прочитання Ваших. Чесно - не для того, щоб перед іншими "засвітитися" (Ваше право мені не вірити, моє - бути чесною). Була б на ГАКу не лише як коментатор, розмістила б на своїй стор. із приміткою - Сергію Осоці.
Дякую.

Якщо... (назва писУльки)
23>10=10

Із цієї ночі не вийде сонце, ніколи
Світило гаряче у день не впаде,
Смолисту душу мою не замолить
Ніхто і ніде...
Ніхто і ніде?
Вже не холод, лише прохолода,
Кволе дихання в грудях чужих...
Як завмерла зимово природа...
Віддавати тепло... - це не гріх...
Це не гріх?..
Німіє тіло, а вогонь... живіше...
ЖвавІше стало звуків відчуття,
Як - хто порушив словом тишу?!
Рука тремтить, тремтить і пише:
"І серце - голос - щойно зазвучав".

Дякую.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77286505699158 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …