Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51619
Рецензій:	96041

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Сценарій

(Рецензія на твір: Усьому горіховому листю і кільком каштанам ', автор: Ніка Новікова)

Ніко, я прочитала ще раз і ще раз, трохи налякана присудом "Того, що греблі рве", що це важка поезія - і я (ну чесно, не доганяю) не зрозуміла, чому важка((( Мені - дуже образна, я навіть уявляла, як ти читаєш її, сидячи в невеликій затишній кімнаті на... десь так другому-третьому поверсі (бо ти ж маєш бачити світ трохи звіддаля, навіть трохи зверху, але зблизька), поруч горить вогонь у каміні (запалили уперше цього сезон, камера на вогонь, на золоте вугілля, на полінця, які вже сяють зібраним за все життя теплом), а ти читаєш (обличчя - в анфас, сховане за пасмом волосся, чітко видно вії, очі, тепре усе лице і головне - погляд), йдеш до вікна, а там падає листя з горіхів,через усе подвір"я накульгує двірник, біжать студенти (оті, закутані в довгі смугасті шалики) - регочуться, бавляться листям, а потім камера концентрується на склі - на павутинці, яка причепилася до рами, на кількох краплинках роси, фокус міняється - і уже завіконний світ летить отими передзимовими хмарами... які відбиваються у обмерзлих калюжках... Отакий кліп я побачила. Отак зрозуміла. Мабуть, мене надихнула та дівчинка, яка читає Цвєтаєву (мені Аня Осадко порекокмендувала - він є на її ЖЖ) - така жива і справжня з сонячними зайчиками і монологом про любов... "Какие ж они все дураки ..." ті, що не вірять слову, що не розуміють, що слово - найважливіше...
Дякую, Ніко! Ти - чудова! Аж мене пробило на такі фантазії)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.03515100479126 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати