Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

І я прочитала

(Рецензія на твір: Жертва України. 14. Остаточний вибір (The end), автор: Владислав Івченко)

© Галина Михайловська, 15-10-2010
І навіть не знаю, що сказати, пане Владюшо.
Бо, чесно, не певна, чи Ви писали на повному серйозі. З одного боку, реалістичні, аж занадто, сцени тортур, до дрібниць виписані механізми економічних злочинів можновладців, правдиві подробиці життя Жана-Люка, його сусідів, людей, у яких він бере інтерв'ю. З іншого боку - велет, мірро, а ось тепер ще й фінал. Я не беруся критикувати, бо, можливо, саме з еклектики має народитися новий стиль, або твір, що не потребує стилю, як такого. Читати було надзвичайно цікаво, причому в кожній частині цікаво по-своєму, тому що частини такі різні.
Але фінал мене засмутив. Не сюжетно - ясно було, що Жан-Люка треба вбивати авторською рукою, іншого виходу поки що не дає правда життя. Тут все добре. Але надто пафосно, як на мене. Тобто, до частини з велетом воно пасує, а до правди життя - ні. Щось інше мав сказати Жан-Люк в останні миті життя.
І, як завжди, хотілося б причепитися до імен. Жан-Люк - до цього дикого але симпатичного імені я вже звикла, поки дочитала. Але чи обов язково було давати герою прізвище Гарбуз?
Тобто, прикол в імені чи не породжує насмішкувате ставлення читача до перепитій сюжета?
Це може призвести і до зовсім іншого прочитання останньої сцени. Руся - це ім я взагалі не годиться. В остнніх словах героя "... Я вмираю! Ти воскресни! Україно! Росю! Україно! " виникає зайва асоціація з Україною-Руссю, наприклад.
Але, повторюю, важко критикувати, якщо не розумієш авторського задуму і настрою.
Ну, й звичайно, щоб видати бестселлером, треба трохи причесати - помилки, суржик на Журбивщіні теж, дивлюся, рясно квітне, як в мене на Харківщині :). Подекуди стрибає час і відповідно стиль викладення, від епічного минулого до кіносценарного теперішнього, як от у фіналі.
Зрозуміло, що загальне враження яскраве. Потужний, гострий і дуже читабельний твір.
З повагою
Галина М.
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040211915969849 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати