Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Чому і справді за два кроки

(Рецензія на твір: Подруга, автор: Євгенія Люба)

Навряд чи вийде зв'язно, хоч би спробую. Наскільки змога.
- Здається, часами пам'ять переписує своє минуле. Нав'язливо та мимоволі прокручує спогади, поки деякі стають шліфованими приватними історіями та закріплюються надалі, а решта зникає й розчиняється. Надалі спогади звертаються вже не до безпосередніх переживань, а до закріплених історій. На цих, певно, виникає інша, наступна, доросліша людина. А дитинство поряд, а за склом; близьке, а неприступне. Тому і так для мене "за два кроки". Такий, коротше, побутовий "песиголовізм" і псевдонаука.
Як та казала, "мистецтво постає та виникає з дитинства". В принципі, це не настільки банально як здається, коли згадати, що не так давно дітей вважали за дрібні копії дорослих. Або дорослих - за побільшених дітей.
- По ходу цікаво, як чіпляють реалії. "Коди-паролі", від чого виникає спільне "ми". Є чітко висловлене тут http://grani.ru/Culture/essay/rubinstein/m.179657.html Не перекладати ж. Із половини до кінця, хай і мовою братніх народів-сестер. Виправдовуючися, скажімо, гоголівською лекцією Діброви, де сказано - 100% українських літераторів починали з російської.
Бердник. Це як по мінному полю. І автоматом спрацьовує "шліфоване" й дитяче - а "Шляхи титанів"? Георгій, Маріанна та Джон-Ей? Фіолетові блискавки ітедетаін....
І Єфремов. Вибухає ціла пачка, на яку не вистачить сторінки.
- Цей тон і голос... Киваючи на Діброву, знову ж, де українська сучасна проза не стільки гоголівська за походженням, як "писана, здається, гоголівськими персонажами". Ніяк не можу судити прозу, але вірші, як на мене, вже за межею. А цей далеко за. Це вже вільний простір (і час, туманно собі розумуючи), від чого починають в'язатися такі нитки, що кінця мові не буде.
- Рудий кіт - це просто шикарно. Тільки можна подякувати. Від себе та від імені кота. :)
- По суті (щонайменше) двопланове? Денне - і нічне. Оце чорне провалля за барвистими лаштунками. Був десь добрий грунтовний вислід підсвідомого в укр. поезії (убийте мене, ні назви, ні імені) - але це вже за межами моїх куцих можливостей...
Дякую за насолоду,
Єфрем

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042351007461548 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати