Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

"Останній день останнього тепла..."

(Рецензія на твір: У парку, автор: Євгенія Люба)

(Внутрішнє) мовлення і хвиля ритму. З поєднання цих воно ж і починається - "свій голос", так би мовити? І читача затягає в текст, бо він "хоче, щоби це писалося в ньому всередині", як той каже.
Тече як олія. Явно перевірено своїми губами. Мимоволі починає читатися вголос.
Якщо розбирати хвилю:
5-й ямб. аBаB, жіноча в парних, але це ви знаєте, пані Євгеніє. :)
1.3 (строфа, рядок). "... для". Ага. І вільний рух, і заманює увагу далі.
2.1-4. А коли хвиля промовляє, певно сам і виникає звукопис? (Як ви знаєте.) "І погляда розморений патруль..." - побічний "ерний" мотив в основному "пешному", як двуголосся, скажімо.
3.1-2. І далі дзвінка бабця, викінчена "есами".
Не про те веду, що "А - чорне, біле Е, червоне І, зелене..." - просто приємно, що воно грає і в цьому регістрі. Але ви знаєте про це. :)

Тут є, здається (на жаль маю тільки "термін для особистого вжитку") - хід у "досконалу фразу"? Ну... кристалізований вислів, якщо завгодно. Те що, можливо, стає потім і "візиткою" вірша.
- "Міського серпня у двадцятих числах." Від живого розмовного на додачу.
- Як-от, можливо, "своїй пернатій сотні". Звукове коло.
- Або ще точніше: "Останній день останнього тепла..." Як казав Дремлюга, награваючи Бетховена студентам: "О, чуєте! Це ж як Гагарін у космос полетів!" :)
Єдиний сумнів у динаміці (певно, це приватне) - тут:
"Поблажливо на постать наркомана" - "Зіщулена, як постать наркомана."
Я не кажу, проведено точно. "Повтор мусить бути варійовано". "Один раз - випадок, двічі - вже задум". Але (в цьому разі, або це суто моя дурня) чи дещо не послаблює фінал?.. Бо вже було, і в сильній позиції рими, тому це не один вир, що дотягнув одним потоком, але все-таки (якісний, добрий, але...) рефрен. Вже не одна лінія, а помітно поділку. Не один довгий подих (якщо не обійтися без аналогій), а два коротших. Але це таке діло, не зважайте.
Щиро дякую - і не кажіть мені, що у вас тільки й було, що ці два вірші, бо таке не виникає з доброго дива. (:

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04258394241333 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати