Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Забагато прикрас

(Рецензія на твір: Дощ, автор: Галина І)

В принципі гарний вірш, цілісний, видихнутий, летючий.
Але - коли берешся за текст з елементами еротики, дуже важливо намагатися досягти максимальної природності, бо інакше текст із подібним змістом не сприйметься, йому не повірять. Еротичний вірш - завжди балансування на грані з фолом, попсою, банальністю, зужитістю, штампом, бо тема - розтиражована в інших видах мистецтва.

Особливо різонули слух оті "медові роси"... Навіть якщо не вдумуватися й не намагатися уявити собі, що ж таке він "спивав" з грудей тугих, то сам образ як на сьогодні надто вже шароварний, несправжній. Те ж саме можна сказати й про "лице-зорю" - не віриться. "Розімлілий вигин рук" - штучна конструкція, яку авторка придумала мозком, наголошую на слові "конструкція"! - а там би мала бути якась природна, якась напівшепітна, хай і розімліла, але без отого "вигину" ... хай навіть просто тиша, яка б трохи шелестіла, та що завгодно, але не ці слова - вірш не має пахнути бульварним романом.

"Упала в трави – й потекла рікою." - а оце дуже сильний рядок, бо він простий, без манірностей і красивостей. У ньому - струнка краса простоти і природності, без жодної фальші.

Творчих успіхів!

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.028133869171143 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати