Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Дечого собі дозволяти не можна

(Рецензія на твір: @, автор: Володимир Вакуленко-К.)

Я розумію, що доволі вільна ритміка цього вірша - просто знахідка для перекладача. На перший погляд.

Гадаю,що для Вас ніяк не таємниця: перекладати з близької мови - важко. Надзвичайно важко навіть. Бо, знаючи російську майже як українську, Ваші читачі легко знайдуть всі недоліки перекладу. А їх чимало.

"І вхід всім стороннім!" - Ви не пробували вимовити це вголос? Краще й не пробуйте, бо ризикуєте завдати непоправної шкоди своєму мовному апарату цим "вопиюще" незграбним рядком. У Вознесенського ми бачимо прозоре: "Вход всем посторонним!"

"ніби білий бінокль театральний" - замініть "ніби" на "як" - наблизитеся до оригіналу й збережете його ритміку.

"Два життя долею притислися наполовину " - тут узагалі ні ритм не збергіся, ні зміст. Та ще й звучить як у школяра.

"озера, які зародились в Останкіно" - у Вознесенському на озерах зароджувались ПОЕМИ. А у вашій версії зароджуються з якогось доброго дива самі озера.

"як дибки волосся над горами" - та не над горами, а над містом. Слідкуйте за географічними координатами - Останкіно, театральний бінокль - тут маємо урбаністичний пейзаж, і жодних гір. Ви їх додали од себе.

"вставайте" - в жодному разі не може бути ніякого "вставайте". В оригіналі "встаньте!" - рефрен, що червоною ниткою проходить крізь увесь вірш.

"ніж тост
на врочистому святі" - це взагалі цікавий момент. Расул Гамзатов, якщо мені не зраджує пам*ять, якийсь час очолював Спілку письменників СРСР, і був членом президії верховної ради СРСР. Отже, був письменником від влади. Отже - виступав з промовами на врочистих датах. Завважте, з промовами. З трибуни. Про жодні тости мова не йшла, бо це все відбувалось в СРСР, де офіційне чітко відмежовувалось від кулуарного.

"Судище" - такого слва я не чув. Цілком можливо, що це пробіл у моїй освіті, але що заважало вжити те ж "судилище" - не зрозуміло.

"ми скільки убили
в собі,
нічого не сіючи" - "мы столько убили в себе, не родивши" - Ви вважаєте таку заміну правомірною? Народження - смерть - це протиставлення, вічне протиставлення, а Ви туди втиснули якусь сівбу.

"Вічна вам пам'ять!"
"Що, вічна пам'ять?"
"Що, теж вічна пам'ять?" - це взагалі нахабство. У вознесенського "Вечная память" звучить пронизливим рефреном, і, шановний авторе перекладу! - вічна пам*ять мріям, а не їхнім носіям. Ви забагато собі дозволили.

"Де принц ваш бабуся?" - А де Ваша елементарна грамотність, шановний авторе перекладу??? Ви забули, що в українській мові існує кличний відмінок?

"повії не пахнуть" - цей рядок взагалі взятий просто з неба, у Вознесенського ніяких повій, які не пахнуть, немає.

"Хвилина не в моді." є перекладом рядка "Минута - как годы". Що й казати - дуже близько до оригіналу.

"Сьогодні не скажеш, то завтра
по иншому правлять" - "Сегодня не скажешь, а завтра уже
не поправить" - тут теж НЕПОПРАВНО страждає зміст.

"Тому ж, хто проніс вогонь крізь заграви" - крізь потраву, а не крізь заграви. Тут немає романтики.

От недоліки, які просто таки різали очі. Про недоліки можна говорити й далі, бо, власне, вірш всуціль з них і складається. Ви зробили з класика недолугого початківця. На Вашому місці я б видалив звідси цей переклад і ніколи не згадував би, що він тут колись був.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.040119886398315 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати