Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Не вірю своїм очам - та це ж романтизм

(Рецензія на твір: ДЕ ТИ, МІЙ USER ? (продовження-5 Частина друга), автор: Валентин Бердт)

Власне, поки що більше не маю, чого сказати. Я б прибрала частину чорнухи, або показала б, яе герой розуміє, що насправді чорно не навкруги, а тільки в його очах, просто смуга така. Але, власне, це теж читається між рядків, тільки більш сповільнено... Хотіла було написати реци й на інші частини, але зачиталася. І виринула ось тільки зараз, посміхнувшісь на схожість з моїм улюбленим Паустовським. Ні, я не про запозичення, їх немає (отут треба разом, не ображайтеся, так само, як і "так незвично" у попередній якійсь частині), а про очікування світла, що неодмінно прийде, незважаючи на непроглядний морок, чи попри нього, а може, - дякуючи йому... Може, у Ваших героїв до цього не дійде, але у читача таке почуття виникає. Романтизм, їй-Бо, романтизм. От казали ж розумні люди, що він має прийти на зміну отому пост... суч... не хочеться й згадувати проти ночі.
Не можна ж так, пане Валентине, в мене власна робота стоїть... Далі почитаю завтра.
Вітаю - чудовий твір. Тільки трохи вичитати, й усе. Але - подивимося, що там далі....
З повагою
Галина М. (що теж колись вчилася на харківському філфаці, і теж ненавидить-обожнює це місто)

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.035459995269775 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати