Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51622
Рецензій:	96045

Наша кнопка

Код:

Рецензії

З джерел очей, звичайно

(Рецензія на твір: З яких джерел народжуються сльози?, автор: Адель Станіславська)

З яких джерел, з яких вітрів, з яких глибин... Надто багато питань для вірша. І жодне без відповіді.
І де зв"язок між усім цим? Я його чомусь не побачив. Думка застигає в напівлеті тоді, коли з вітрів народжуються грози - це як? Причому тут лет думки до народження грози? "час крокує тихо, невагомо, що тулить до небес серця" - хто їх тулить? Час? Як він їх тулить? І чому тулить тільки незрячі?
По моєму це просто красиві слова, стулені докупи. Тоді як сам вірш ні про що. Хай буде менше красивих слів, але у вірша буде зміст.
Ну і рими страждає- застигає, пекучий-скрипучий, помарніле-збайдужіле - ніякі. А грози-сльози було у Тичини, і не тільки.
Словом так собі.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.038832187652588 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати