Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Ка-лам-бур!

(Рецензія на твір: ВЕДМІДЬ, ВОРОНА ТА ЛИСИЦЯ, автор: Михайло Гафія Трайста)

© Залєвський Петро, 18-05-2010
чистої води каламбур!
Залізна передбачлива вороняча логіка. :))
не втримаюся, щоб не наторохкотіти отут анекдот:

Потрапили ведмідь, лось та вовк до ловчої ями. день сидять, два... Їсти нічого. Вовк не витерпів першим. Почав здалеку:
- Слухай, - шепоче до ведмедя, - ти розумієш, лось він же той, травоїдний, а тут у ямі, й лопуха нема... Здохне.
- Ну? - не второпав ведмідь.
- А ми ж хижаки, нам лопухів не треба, нам би м"яса... Ще б може, який день і прожили.
- То що?
- Так давай підійдемо до лося, скажем йому, що він травоїдний, може він зрозуміє ситуацію, товаришів виручить...
- Запропонувати йому, аби ми його з"їли? не по-товаристьки це... З нашого боку. Втрьох у біді ж.
- Ми йому ж по-людськи все пояснимо. - Наслинив вовк, - попросимо...Що йому, жаль заради друзів? В інакшому випадку всім каюк, а так ми удвох ще пару днів протримаємося.
- Ну, коли по-людськи, то давай спробуємо.
Пішли. Пояснили. Лось пройнявся любов"ю до ближнього і, звісно, вирішив пожертвувати собою для загального блага. Правда, попросив лише на останню просьбу.
- Проси, що хоч, останнє прохання -діло святе! - бадьоро вигукнув вовк.
- Ну так, ну так... -закивав догідливо й ведмідь.
- Ви розумієте, - почав лось, - мені й соромно говорити, але... не хочу помирати, так і не дізнавшишь...
- Про що?
- та тут ось, - лось кивнув на свій зад, - колись по молодості мені лосиха тату наколола. щось там написала, а я так і не прочитав... Ніяк голову не поверну, аби свій зад побачити.... То ви, може, прочитаєте? Хай помру заспокоєним, щоб ніяка лиха думка перед смертю не гризла.
- Які питання! Звісно, прочитаємо!..
Ведмідь та вовк з готовністю дружно поприсідали біля лосиного заду.
Та тут лось як хвицне копитом!....
..... Вовк відразу ласти склеїв, а ведмідь, ще перебуваючи в блискавичному польоті, розпачливо луснув себе по голові :
- Ой, йо-о-о!! і чого я туди поліз? Я ж то й читати не вмію.....
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.027373075485229 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати