Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Курсістка Ваня

(Рецензія на твір: твір видалено, автор: Іван G.)

© Олесь Бережний, 10-10-2005
Друже Іване,
Юрій Камаєв уже дав вельми влучну й доречну відповідь, під якою залюбки підписався б і я. Але, оскільки тут збирається люд писучий, до якого зараховую й себе, то не можу задармо проминути нагоди й самому щось не порозпатякувати з цього приводу. Проте, спробую якомога стисліше й по суті.
Отже:

1. Сьогодні в укрсучліті спостерігається неозброєним оком катастрофічний брак розробки історичних чи загальнолюдських тем. (При цьому є перенасичення пахучим гумусом елегійно-лірічних ремінісценсій у неолітературних формах про власні алкогольно-наркотично-сексуальні пригоди майже всіх чільних літераторів, які на жаль не цікавлять широкий загал читацтва)

2. Тема українства на повороті століть (т.зв. фін-де-секль) й українського життя в складі імперій є надзичайно цікавою та благодатною для творчого літературного осмислення. Мене дивує, що за неї ще не взялися впритул инші. Крім того, тема російсько-японської війни також залишається поза увагою - і це вже стосується не української літератури, а інших літератур. Усе, що я знаю худлітературного про цей історичний період - це двотомна "Цусіма", автор - Новиков-Прибой, та Акунінова "Алмазная колєсніца", та ще й пригоди бравого одесита й британського шпиґуна Рейлі (прототипа Джеймса Бонда) в цьому ж реґіоні напередодні цієї війни. З того, що я вже прочитав у Вашому тексті, мені видається, що "Єкатерина Фальшива" стосуватиметься цієї саме тематики.

3. Усі рецензії на "Єкатерину Фальшиву" на цьому вебсайті виявилися однозначно позитивними! Далеко не кожен твір в @кадемії має такий приголомшивий резонанс. Отже вже тільки це є достатньою підставою серйозно поставитися до цього твору й побачити, що він має світле майбутнє. :-)

4. Простий факт - когось Ваш твір зацікавив настільки щоб А) прочитати текст до кінця та Б) ще й написати про власні враження - є вже надзвичйно важливим досягненням!

5. До речі, Чхартішвілі також не вважає себе письменником! У численних інтерв'ю він підкреслює, що "Акунін" - це його літературний проект, а сам він у першу чергу перекладач і редактор "ИЛ". (Був чомусь певен, що Вас надихнула не стільки "Пелаґeя" скільки "Алмазная колєсница").

6. Величезна перевага, яку надає онлайнове розміщення тексту, як у випадку з Г@ і Вашим текстом тут - це можливість відчути більш-менш об'єктивну реакцію на твір від незаангажованих читачів. Сам переконався. Адже інтернет надав особисто мені унікальну можливість побачити недоліки й вади свого тексту, які я сам інакше ніколи б не помітив. Крім того, коли Ви даєте свій текст своїм друзям чи знайомим - годі від них чекати 100% - об'єктвиної реакції. Бо вони всі є люди заангажовані й апріорі настроєні співчувати чи захoплюватися Вами. Аж тут читацька публіка є зовсім инакша. Сам текст важить понад усе.

7. Можливість виправити найпомітніші помилки перш, ніж подаватимете свій остаточній варіант видавцям. Відтак ставтеся до критичних рецензій з більшою увагою та повагою, ніж до мовчанки чи навіть діфірамбів. Схвальна рецензія може лише задовольнити власне еґо, натомість конкретна й предметна критика - надає унікальну можливість суттєво поліпшити якість твору.

8. Зажди можете скористатися рятувальним парашутом. Якщо якесь з критичних зауважень видасться Вам занадто суб'єктивним чи безпідставни чи будь-що - можете списати це на рахунок неадектватности самого читача. Судячи з деяких відгуків на рецензії моїх творів на Г@ можна зрозуміти, що я активно користуюся цим запобіжним заходом і переводжу стрілки на неадекватність прочитання мого адектватного тексту неадекватним читачем. Однак, зловживати цим не варто, бо зрештою ЧИТАЧ ЗАВЖДИ ПРАВИЙ!!!

9. Жодним чином не сприймайте критику особисто. Тут всіх цікавлять в першу чергу самі тексти. А хто такий "Іван" - я не маю жодної гадки. І моя повага до Вас ґрунтується виключно на запропонованому Вами текстові. Тому немає підcтав ображатися чи стирати файли чи робити инші емоційні дурниці, що більше личитимуть якійсь неврастенічній курсистці в описувані Вами часи, ніж муcчінє на ймення Іван, що подарував нам цікавий образ поручника Григоріва.

10. Процедурне. Аби на Вас не гнівалася @кадемія, свої відгуки на рецензії краще писати ПІД цими рецензіями, а не в розділі, куди постяться літературні твори.

З нетерпінням чекатиму на продовження "Єкатерини Фальшивої"!
Бажаю творчих успіхів і всіляких гараздів.
Щиро,
Олесь Бережний

P.S. Іване, мені дуже цікаво дізнатися звідки у Вас таке прізвище чи псевдонім - de Sen Gor?
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040081977844238 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати